Свята великомучениця Катерина була дочкою правителя Олександрії Єгипетської Конста. Дівчина отримала блискучу еллінську освіту. Юнаки з найіменитіших родин імперії хотіли руки святої Катерини, яка володіла рідкісною красою і розумом, але жоден з них не став її обранцем. Вона оголосила батькам, що погодиться вийти заміж лише за того, хто перевершить її в знатності, багатстві, красі і мудрості.

Мати святої Катерини була таємною християнкою. Вона повела дівчину за порадою до свого духiвника, святого старця, який творив молитовний подвиг у відокремленій печері недалеко від міста. Старець вислухав святу Катерину і сказав, що він знає юнака, котрий перевершує її в усьому, бо «краса Його світліше сонячного сяйва, мудрість Його керує всім створінням, багатство Його розливається по всьому світу, але це не зменшує Його, а множить, висота роду його невимовна». Образ нареченого Небесного народив у душі святої Діви гаряче бажання побачити Його. Святій Катерині відкрилася Істина, до якоï рвалася її душа. На прощання старець вручив святій Катерині ікону Божої Матері з Богонемовлям Ісусом на руках. Старець велів з вірою молитися Цариці Небесній, Матерi Небесного Нареченого, про дарування бачити її Сина.

Свята Катерина молилася всю ніч і удостоїлася бачити Матір Божу, яка просила Свого Сина подивитися на уклінну перед ними Катерину. Але Немовля відвернуло Свое лице від Катерини, сказавши, що не може дивитися на неї, бо вона потворна, худородна, злиденна та божевільна, як і кожна людина, не омита водами святого Хрещення.

У глибокій печалі свята Катерина знову пішла до старця. Він з любов'ю навчив її таємниць віри Христової, заповiв зберігати цнотливість, безперестанно молитися, і здiйснив над Катериною таїнство святого Хрещення. І знову святій Катерині було видінння Пресвятої Богородиці з Немовлям. Тепер Господь ласкаво дивився на неï і дав їй перстень, обручивши її перед собою. Коли видiння скінчилося і свята прокинулася від сну, на руці її світився перстень - дар Небесного жениха.

У той час в Олександрію на пишне язичницьке свято прибув сам імператор Максиміан (305-313). Крики жертовних тварин, дим i сморід невпинно палаючих жертовників, гомін юрби на аренах переповнювали Олександрiю. Приносилися і людськi жертви - на смерть у вогні прирікали сповідників Христа, які не відступили вiд Нього під тортурами. Свята Катерина пішла до головного жерця – імператора Максимiна, сповідала віру в Єдиного Істинного Бога і мудро викрила омани язичників. Краса дівчини полонила правителя. Щоб показати ïй торжество язичницької мудрості, імператор скликав 50 найученіших мужiв імперії. Але свята взяла верх над мудрецями. Вони увірували в Христа і були спалені.

Максиміан спробував спокусити святу Катерину багатством і славою. Отримавши гнівну відмову, імператор піддав святу жорстоким тортурам, а потім кинув у темницю. Імператриця Августа в супроводі воєводи Порфирія із загоном воїнів прийшла до в'язниці. Свята мучениця розкрила тим, хто прийшов, християнське вчення, і вони увірували.

Наступного дня мученицю знову привели на судилище. Під загрозою колесування їй запропонували принести жертву богам. Свята сповідала Христа і сама пішла до коліс. Але Ангел розтрощив знаряддя страти. Побачивши це чудо, імператриця Августа і царедворець Порфирій з 200 воїнами перед усіма сповідали віру в Христа і були обезголовлені. Максиміан знову запропонував святій мучениці шлюб, але отримав відмову. Свята Катерина твердо визнала вірність своєму Небесному Нареченому – Христу і з молитвою до Нього сама поклала голову на плаху під меч ката.

Мощі святої Катерини були перенесені ангелами на Синайську гору. У VI столітті за одкровенням були знайдені чесна глава і ліва рука святої мучениці і з почестями перенесені в новостворений храм Синайського монастиря, побудованого святим імператором Юстиніаном (527-565; пам'ять 27 листопада).