Сучасник і друг преподобного Петра блаженний Феодорит, єпископ Кирський, повідомляє про цього великого подвижника такі високо повчальні відомості.

Ще в юності преподобний Петро запалився ревністю щодо Христа і, залишивши своїх батьків, подвизався в безлюдному усамітненні (у м. Галатії). Потім він вирушив на поклоніння святим місцям Палестини. Насолодившись відвідинами цих місць, він прибув до Антіохії, яка на той час (це було в другій чверті IV століття) процвітала справжнім благочестям. Петро сподобився від Господа дару чудотворення, так що, за розповідю блаженного Феодорита, навіть його одяг діяв чудодійно, подібно до одягу апостола Павла. Між іншим, він зцілив від хвороби очей і матір самого Феодорита. Історія цього лікування дуже повчальна.

Почувши про чудотворний дар преподобного Петра і бажаючи отримати від нього зцілення своєї невиліковної хвороби, мати блаженного Феодорита, тоді ще молода, нарядившись, вирушила до Петра. Преподобний, побачивши її і прозріваючи в ній благотворний ґрунт для настанови в істинній вірі, вирішив спершу зцілити її від пристрасті до вбрання.

«Як живописець, – сказав подвижник, – пишучий картини не за правилами свого мистецтва, а так, як йому заманеться, ображає саме мистецтво живопису, так і люди, що покривають свої обличчя фарбою, білою чи чорною, ображають цим Творця та Творця всіляких, бо через це вони ніби звинувачують Його в недосконалості Його творіння, а звідси і в безсиллі, тоді як кожному відомо, що Він має могутність, рівну хотінню. «Все, що Господь захотів, те створив» (Пс.134), давши всім корисне і не давши тільки шкідливого. Не спотворюй образа, створеного Богом, не вигадуй підробленої краси, яка розбещує цнотливих!»

Слова преподобного впали на благодатний ґрунт і виростили добрий плід: молода жінка впала до ніг подвижника і благала його помолитися за нього і зцілити її. Преподобний Петро відповів: «Якщо маєш тверду віру в Божу допомогу, то отримаєш зцілення своєї хвороби; бо Бог завжди готовий виконати прохання віруючої душі».

Потім він поклав руку свою на хворе око і, створивши знак хреста, зцілив хворобу. Багато й інших великих справ створив преподобний Петро, тож блаженний Феодорит вигукує: «Хто виміряє краплини його поту? Яке слово могло б передати, скільки він посіяв насіння та скільки він зібрав плодів? Яке широке море його чеснот!»

Преподобний Петро помер близько 429 року, в 99 річному віці  від народження.