Преподобний Аліпій Стовпник народився 522 року в м. Адріанополі в Пафлагонії. Мати його, благочестива християнка, рано овдовіла і, знаючи про Божественне покликання сина, доручила його виховання Феодору, єпископу Адріанопольському. Під час народження сина мати бачила чудове видіння, вся кімната була сповнена Божественного сяйва – це було ознакою майбутнього праведного життя Аліпія.

За богоугодне життя єпископ висвятив святого Аліпія в сан диякона. Одного разу преподобному, що супроводжував свого владику до Константинополя, з'явилася у сонному видінні свята мучениця Євфимія і сказала, щоб він повернувся на батьківщину і на місці покинутого язичницького цвинтаря заснував церкву на честь її святого імені. Преподобний виконав Божественну вказівку і започаткував подвижницьке життя. Поруч із храмом, просто неба, на вершині язичницького гробу святий спорудив собі стовп, на якому трудився 53 роки в безперестанних молитвах до Бога, повчаючи і наставляючи багатьох, хто приходили до нього. Біси, що жили на язичницькому кладовищі, спокушали подвижника, але переможені молитвою і стійкістю святого, назавжди покинули це місце. За свої подвиги обранець Божий удостоївся благодатного дару пророцтва, вигнання бісів та зцілення недуг. Лише за 14 років до смерті святий не зміг більше стояти і через хворобу ніг лежав на боці, покірно переносячи тяжкі страждання та смиренно дякуючи Господу. Поступово біля стовпа виникли два монастирі: чоловічий і жіночий, в яких преподобний ввів суворі чернечі статути і керував ними до смерті. Спочив преподобний Аліпій у 640 році, у віці 118 років.