В українських князів, починаючи з рівноапостольного князя Володимира, існував благочестивий звичай засновувати храми на честь своїх Ангелів-охоронців.

Так, рівноапостольний Володимир, у святому хрещенні Василь, збудував в Києві і Вишгороді храми в ім'я святителя Василія Великого, князь Ізяслав I (1054 - 1068), у хрещенні Димитрій, збудував у Києві храм і монастир на честь святого великомученика Димитрія, князь Ярослав Мудрий (1019 - 1054), у святому хрещенні Георгій, поклав початок храму і чоловічої обителі на честь свого Ангела-хранителя - великомученика Георгія (Юрія), а також побудував храм в ім'я великомучениці,- Ангела-хоронителя своєї дружини.

Храм на честь великомученика Георгія знаходився перед воратами собору Святої Софії, на його будівництво князь Ярослав витратив великі кошти; у спорудженні храму брала участь велика кількість будівельників.

26 листопада храм був освячений святителем Іларіоном, митрополитом Київським, і встановлено щорічне святкування на честь цієї події.