Преподобний Опанас (Афанасiй), затворник печерський подвизався в Києво-Печерській обителі у XII столітті. Проводячи богоугодне подвижницьке життя, після довгої хвороби преподобний Афанасій помер. На третій день після упокоєння преподобного, коли ігумен із братією прийшли здійснити поховання, то знайшли святого сидячим і заплаканим. Коли вони стали запитувати святого Афанасія, що з ним було, то він тільки умовляв їх до молитви, покаяння і послуху в усьому ігуменові. І потім, зачинившись у тісній печері, трудився ще 12 років.

Преподобний Опанас (Афанасiй) мирно відійшов до Господа близько 1176 і був похований в Ближніх (Антонієвих) печерах. Від  мощів святого сталося багато зцілень.

Преподобний Опанас (Афанасiй)  Затворник, не бажаючи бачити суєти і принади світу цього, зачинив себе в печері, щоб у безмовності догодити Богові, і там безперестанку стояв на молитві. У багатьох працях і духовних подвигах він віддав дух свій Богу.

Господь прославив подвижника благодатним даром зцілень, які православні християни отримують за молитвами преподобного Опанаса (Афанасiя), затворника печерського.

Ім'я його згадується у 4-й пісні загального канону преподобним Далеким печерам. У «Сказанні про житія святих, у печері преподобного Феодосія відпочиваючих» говориться, що преподобному Опанасу (Афанасiю) не потрібна була свічка в печері: йому світила Небесна світлість. Усім, хто приходить до нього з вірою, він подає зцілення. Пам'ять преподобного відбувається також 28 серпня та у 2-гу Неділю Великого посту.