Преподобний Сава Освячений народився у V столітті в Каппадокії, у благочестивій християнській родині Івана та Софії. Його батько був воєначальником. Виїхавши у справах служби до Олександрії, він узяв із собою дружину, а п'ятирічного сина залишив під опікою дядька. Коли хлопчику йшов восьмий рік, він вступив до монастиря святої Флавіани, що знаходився поблизу. Обдарована дитина незабаром навчилася читати і добре вивчила Святе Письмо. Даремно батьки вмовляли святого Саву повернутися у світ і одружитися.

У 17 років він прийняв чернечий постриг і так досяг успіху в пості та молитвах, що був удостоєний дару чудотворень. Провівши десять років у обителі Флавіани, преподобний вирушив до Єрусалиму, а звідти до обителі преподобного Євфимія Великого. Але преподобний Євфимій (пам'ять 20 січня) направив святого Саву до авви Феоктиста, настоятеля найближчого монастиря із суворим уставом. У тій обителі пробув преподобний Сава послушником до 30-річного віку.

Після смерті старця Феоктиста його наступник благословив преподобного Саву зачинитися в печері: лише в суботу святий залишав затвор і приходив до обителі, брав участь у богослужінні та приймав їжу. Через деякий час преподобному дозволили зовсім не залишати затвора, і святий Сава трудився в печері протягом 5 років.

Преподобний Євфимій уважно стежив за життям юного ченця і, бачачи, як він духовно зріс, став брати його з собою в пустелю Рув (біля Мертвого моря). Вони виходили 14 січня і перебували в ньому до Вербної неділі. Преподобний Євфимій називав святого Саву підлітком-старцем і дбайливо виховував його у вищих чернечих чеснотах.

Коли преподобний Євфимій відійшов до Господа († 473), святий Сава пішов з Лаври і оселився в печері біля обителі преподобного Герасима Йорданського († 475; пам'ять 4 березня) Через кілька років до преподобного Сави почали збиратися учні – всі, хто хотів чернечого життя. Так з'явилася Велика Лавра. За вказівкою згори (через вогняний стовп) ченці влаштували у печері церкву.

Преподобний Сава заснував ще кілька монастирів. Багато чудес були явлені за молитвами преподобного Сави: серед Лаври забило джерело, під час посухи пролився рясний дощ, відбувалися зцілення хворих і біснуватих. Преподобний Сава написав перший статут церковних служб, так званий Єрусалимський, прийнятий усіма Палестинськими монастирями. Святий мирно переставився до Бога у 532 році.