Час життя преподобного Павла слухняного (Повинника) невідомий.

Збереглося лише коротке життя, в якому говориться, що він був сином заможних батьків. Він залишив мирське життя, досягнувши повноліття. Назва "Слухняний" преподобний отримав за властиве йому глибоке смирення і повне зречення своєї волі.

Одного разу преподобний перемішав рукою киплячу смолу, не отримавши при цьому жодного опіку. Частина братії поставилася до нього як до богоносного подвижника, а деякі почали приймати його з недовірою. За молитвами ченцям в особливому баченні було показано, що їхній брат – справжній подвижник. Усі вони вночі були захоплені до раю і розмовляли з ченцем Павлом, який дозволив їм забрати з собою на згадку квіткову гілку. Прокинувшись від сну, вони виявили квіти і гілки з раю в руках. Після цього блаженний Павло вирушив до Єрусалиму, потім на Кіпр. Ведучи відокремлене життя, він відійшоа до Бога на горі Парігорі. Перед смертю голос Божий сказав йому: "Вийди, Павле, на гору і прийми кінець життя".