Стефан Сліпий – правитель Сербської деспотії із династії Бранковичів. Народився святий у 1417 році. У 1441 році був засліплений за наказом османського султана Мурада II, і тому, коли в 1456 році помер батько, не міг претендувати на престол; новим деспотом став його молодший брат Лазар.

Після захоплення Сербії турками в 1457 році середній син тодішнього правителя Сербії Стефан, який вирізнявся лагідною вдачею і прекрасним знанням Святого Письма, вирушив до столиці Туреччини за сестрою, відданою султану Мурату за дружину. Дізнавшись, що турки з фанатичною жорстокістю спалили Мілешевський монастир, блаженний Стефан став на захист Сербії від завойовників.

У 1458 році Лазар помер, не залишивши спадкоємця чоловічої статі. Країною став правити тріумвірат регентів: Стефан Бранкович, вдова Олена Палеолог та губернатор Рашки Михайло Ангелович. Прихильники турків при сербському дворі проголосили новим деспотом воєводу Михайла Ангеловича, брат якого був візиром Мехмеда II, але населення сербської столиці Смедерево за підтримки проугорської партії запобігло цьому перевороту. Михайло Ангелович був ув'язнений, а правителем став сліпий Стефан Бранкович.

Тоді з ініціативи угорського та боснійського королів у Смедерево було запрошено сина боснійського короля Стефана Томашевича, який мав одружитися з дочкою покійного правителя Оленою та прийняти титул «деспота». 21 березня 1459 року відбулося весілля і Стефан Томашевич зайняв сербський трон.

Після усунення з трону блаженний Стефан Сліпий деякий час жив у Буді (його молодша сестра Катерина була вдовою угорського вельможі Ульріка Ціллеї), потім у Дубровнику. Потім він вирушив до Албанії до правителя князівства Кастріоті Скандербегу, де в 1460 році одружився з Ангелиною - дочкою албанського князя Георгія Аріаніті. Коли він одружився з Ангелиною, турки рогрожували блаженному Стефану та його сім'ї розправою. З дружиною та трьома дітьми він змушений був ховатися спочатку в Албанії, а потім в Італії.

Залишок життя блаженний Стефан прожив у Венеції, помер в 1476 році. Блаженна Ангеліна перенесла останки чоловіка у Купинове. Правителем Сербії наприкінці XV століття став син праведних Стефана та Ангелини, блаженний Іван. Мощі праведного Івана та його батьків згодом прославилися багатьма чудесами.