Преподобний Павло, єпископ Неокесарійський, постраждав за правління імператора Лікінії (307–324).

Твердо сповідавши на суді свою віру в Христа, святий Павло зазнав побоїв. Його мучили голодом, але він залишався непохитним. Тоді йому спалили руки розпеченим залізом і ув'язнили, що стояла на березі Євфрату.

Після страти Лікінія в 324 році, коли імператор Костянтин I став єдинодержавним правителем Римської імперії і християни, які перебували у в'язницях, отримали свободу, святий єпископ Павло повернувся до своєї пастви.

Преподобний Павло, єпископ Неокесарійський був учасником I Вселенського Собору в Нікеї, що відбувся в 325 році, на якому було викрито аріан і прийнято Символ віри. Після закінчення Собору імператор Костянтин із почестями прийняв учасників Собору і приклався до спалених рук єпископа Павла. Після довгих років керування паствою святитель Павло мирно переставився до Бога.