Святий священномученик Олександр, що доблесно трудився і постраждав за віру Христову, належав до численних учнів, яких найвідоміший вчитель Церкви III століття Климент Олександрійський[1] збирав біля себе в Олександрії, і перебував у тісній дружбі з Орігеном[2].

На початку III століття святий Олександр був поставлений єпископом у Флавії, Каппадокії [3].

У часі гоніння Септимія Півночі[4] за ревність до віри Христової він зазнавав ув'язнення у в'язниці, у якій томився кілька років.

Після звільнення з ув'язнення святий отримав бажання поклонитися святим місцям в Єрусалимі[5], де був зустрінутий народом і пустельниками, повідомленими вище про його прибуття, і по ясному небесному одкровенню обраний співправителем старого патріарха Єрусалимського Наркісса[6]. Протягом цілого покоління 38 років святий Олександр мудро керував Єрусалимською церквою[7]. Він був відомий своєю любов'ю до освіти.

За часу правління Єрусалимською Церквою він влаштував за свій кошт значну бібліотеку з книг Святого Письма і творінь християнських письменників, що існували на той час[8].

У часі гоніння Декія святий Олександр був витребуваний у Кесарію Палестинську[9] на суд і там вдруге сповідав Христа. Запроторений  у в'язницю, він пробув там досить тривалий час і там віддав дух свій Господу[10].

Примітки

[1] Климент Олександрійський – один із найвизначніших християнських учених перших століть – у 217-му році катехет (вчитель) знаменитого Олександрійського т.з. «Оприлюдненого» училища, яке за своїм становищем у центрі всесвітньої освіченості та вченості прийняв характер богословсько-вченого освітнього закладу, який залучав у свої стіни маси освічених слухачів.

[2] Оріген - учень Климента Олександрійського, найвідоміший християнський вчитель III століття, спочатку був видатним з викладачів Олександрійського «Оголошувального» училища. Св. Олександр згодом, коли керував вже Єрусалимською церквою, за повагою та дружбою до Орігена дозволив йому говорити повчання у своїй присутності в церкві Єрусалимської і за цей дозвіл мирянину повчати в церкві в присутності єпископа піддався осуду Дмитрія, . Олександр вказав йому на приклад інших церков, потім він навіть висвятив Орігена на пресвітера, через який знову спалахнула суперечка між ним і Дмитрієм.

[3] Каппадокія – велика область у східній частині Малої Азії. Флавія – одне з міст Каппадокії.

[4] Близько 209-210 року. – Септимій Сівер – римський імператор – царював у 193–211 роках.

[5] Це було 212 року.

[6] Наркіс був патріархом бл. 196 року і потім вдруге 212 року.

[7] 212-250 роки.

[8] Цією бібліотекою, між іншим, користувався свого часу (у IV столітті) і знаменитий церковний історик Євсевій, який і зберіг у своїй історії відомості про життя св. Олександра Єрусалимського.

[9] Кесарія Палестинська - на східному березі Середземного моря, одне з найбагатших і найпрекрасніших міст Палестини; отримала своє найменування на честь кесаря (Октавія) Августа від царя юдейського Ірода, який будував усюди міста та храми на честь кесаря та прикрасив Кесарію. Нині – на місці колишнього чудового міста розстеляється досконала пустеля з одними купами руїн.

[10] Св. Олександр Єрусалимський переставився у 251 році.