Святий Картерій жив за царювання імператора Діоклетіана (1) і був священиком і вчителем Христової віри в Кесарії Каппадокійській, при прокураторі (2) Урвані. Він збудував храм Божий, зібрав біля себе численну паству, яку повчав шанувати Христа з Отцем і Святим Духом як Єдиного істинного Бога. На ревного служителя Христового надійшов наклеп до прокуратора; тоді блаженний ієрей втік від переслідування. Але йому явився Господь і сказав:

- Іди, Картерію, і встань перед прокуратором. Я буду з тобою; тобі належить багато постраждати заради Мого імені, і багато хто через тебе увірує і спасеться.

Святий, наповнившись великою радістю, подякував Господу і повідомив прокуратора про своє місцеперебування, після чого був ув'язнений. Коли ж Святий Картерій був приведений до прокуратора, той наказав йому принести жертву Серапісу(3). За молитвою святого, бовван цього неправдивого бога кинувся на землю; тоді, за наказом прокуратора, шістнадцять воїнів стали бити палицями сповідника Христового, якого четверо слуг розпростерли на землі. Потім мучителі повісили святого Картерія на дерево, бритвою відрізали у нього нігті на руках і ногах і терзали його тіло залізними гачками.

Тоді святому страстотерпцю з'явився Ангел Господній і полегшував його страждання, і воїн Христів залишився неушкодженим за таких тяжких мук.

За наказом мучителя його зняли з дерева, прокололи ступні ніг залізними лозинами, поклали на груди розпечений сошник, посадили на розпечений залізний стілець і розпеченими залізними лозинами тягли його ноги. Після того блаженний мученик знову був укинутий у в'язницю.

Увечері Господь наш Ісус Христос явився доблесному Своєму страстотерпцю, дозволив його від кайданів і вивів із в'язниці. Тоді багато хто, бачачи святого мученика зціленим від ран, нанесених гонителями, почали приймати святе хрещення, одержуючи водночас зцілення хвороб, якими страждали.

Знову схоплений мучниками, святий Картерій відданий був новим катуванням: до його рук і ніг підвішено було важке каміння, причому кати били його палицями по животу, палили вогнем, поливаючи сірку і смолу на сяючі рани, вливали в уста розплавлене олово, на голову наділи розпечений шолом, нарешті, кинули святого страстотерпця у вогонь. Оспівуючи Господу пісні, Святий Картерій вийшов з полум'я неушкодженим.

Тоді один єврей, що був при катуванні, розлютившись, схопив спис і завдав смертельного удару в ребра святого мученика; з рани витекла така кількість води, що вона залила багаття; потім потекла кров, і страстотерпець Христовий віддав Богові свою святу душу (4).

* * *

1.  Діоклетіан царював з 284 по 305 р.

2.  Прокуратор власне завідував у провінціях Римської імперії судовими процесами. Згодом прокуратори посилалися до імператорських провінцій для збирання доходів до скарбниці імператора. Незначні провінції керувалися прокураторами.

3. Серапис – єгипетське божество, що в останні роки язичництва шанувалося і в Римській імперії. Вважався богом померлих душ і закликався, як рятівник від хвороби та смерті.

4. У 304 році.