Мученик Або Тбілелі (Тбіліський), араб за походженням, жив у VIII ст. в Багдаді і був виробником запашних мазей.

У віці 17-18 років він опинився в Тбілісі, пішов за правителем Картлі (Східна Грузія) - Нерсесом. Нерсес, обмовлений перед халіфом, провів у Багдаді три роки ув'язнення; звільнений новим халіфом, він узяв із собою Або.

У Тбілісі Або вивчив грузинську мову. Своїми чеснотами він заслужив загальну любов і повагу до народу. Або почав вивчати Писання і все частіше відвідувати храми Божі. Перебуваючи в пості та молитві, він шукав зручної нагоди, щоб прийняти Святе Хрещення. У той час правитель Картлі Нерсес знову був обмовлений перед халіфом і викликаний в Багдад. Нерсес, бажаючи уникнути розправи, поїхав північ, в Хазарію.

У його свиті із 300 осіб виявився також Або. У Хазарії він і прийняв Святе Хрещення. Через кілька місяців, слідуючи за Нерсесом, Або опинився в Абхазії. Там він вів суворе подвижницьке життя, постійно розмірковував над Святим Письмом, довго молився на церковних службах. Про благочестиве життя святого Або стало відомо володарю та єпископу Абхазії. Вони часто закликали святого Або для духовної бесіди, дивуючись його глибокій вірі та знанням. Але, бажаючи уникнути мирської слави і наслідуючи подвиг преподобного Антонія Великого, святий Або вдався до безмовності і лише через три місяці, в день Світлого Воскресіння Христового, перервав своє мовчання, славлячи і проповідуючи Воскреслого Спасителя.

Незабаром Нерсес вирішив повернутися до Тбілісі, і Або безбоязно пішов за ним, хоча правитель Абхазії просив його залишитися, побоюючись його долі. У Тбілісі, який тоді був під владою магометан, святий Або відкрито сповідував Христа Спасителя і тим самим накликав на себе мстивий гнів персів.

Святий Або був ув'язнений, а потім приведений на суд. Умовляннями та обіцянками всіляких багатств та почестей його намагалися повернути до магометанства. І коли побачили, що Або залишається непохитним, знову кинули до в'язниці. На 9-й день ув'язнення Ангел Господній відкрив святому Або про близький день його мученицької смерті.

О третій годині свята Богоявлення святий Або долучився до Святих Тайн і незабаром був відведений стражниками на страту. Сподіваючись страхом змусити зречення від Христа, святому Або тричі завдали удару тупою стороною меча. Мученик залишився непохитним. Помер він через усікнення чесного розділу того ж дня, у п'ятницю, 6 січня 786 року.

Тіло святого Або було облито нафтою і спалено на краю скелі на тому місці, де пізніше було збудовано тбіліську Метехську церкву. "Господь послав на те місце зірку, що світиться, як лампада, яка стояла в повітрі до третьої години ночі і більше... і висвітлювала собою весь Тифліс". Кістки святого Або були кинуті до річки Куру під міст. На другий день, 7 січня, вони були прославлені дивовижним стовпом світла, що виходить з води, про що свідчив сучасник святого Або Іван Сабанісдзе, який склав його життя.