Блаженна Феозва диякониса була рідною сестрою святих Василя Великого, Григорія Ниського та Петра, єпископа Севастійського. Вона була незайманою і служила Святій Церкві дияконисою, доглядала хворих, роздавала їжу мандрівникам, виховувала сиріт і готувала жінок до Святого Хрещення. Коли брат її, святий Григорій Ниський, був у вигнанні три роки, свята Феозва знаходилася біля нього і поділяла всі негаразди мандрівного життя. Померла свята Феозва у 385 році, святитель Григорій Богослов вшанував пам'ять її похвальним словом.