Преподобний Феодосій Антіохійський з юних років залишив багатий будинок своїх знатних батьків і вступив на тісний і скорботний шлях подвижництва, оселившись у малій келії на березі Іської затоки, на околицях міста Росс.

Своє тіло святий обтяжував поклонами та лежанням на голій землі, носив власяницю та важкі залізні вериги. Волосся його відросло так, що покривало ноги. Безперервними подвигами посту і молитви він переміг тілесні та духовні пристрасті, утихомирював гнівливість, проганяв нечисті помисли; він багато працював, обробляючи город і займаючись плетінням мотузок.

На своїй батьківщині преподобний Феодосій заснував монастир (Скупель). Він прищеплював ченцям любов до тілесної праці та духовних подвигів. Преподобний Феодосій з особливою опікою ставився до мандрівників.

Високе життя святого було відоме і далеко за межами монастиря. Його знали і християни, і язичники. Мореплавці у години небезпеки закликали на допомогу Бога "Феодосієвого". Траплялося, що від імені преподобного Феодосія приборкували морські хвилі. Його боялися і шанували розбійники та просили його молитов.

Уникаючи людської слави, святий оселився біля селища Маратон, заснувавши тут Маратонську кіновію. У ній великий подвижник і скінчив мирно дні свого Богоугодного життя († бл. 412).