Преподобні отці, в Синаї та Раїфі вбиті, трудилися в обителях і печерах Синайської гори, де були дані Богом через Мойсея десять заповідей, і близької до неї пустелі Раїфи (на березі Червоного моря) і постраждали від сарацин і влемміан, кочових арабських племен.

Перше вбивство сталося близько 312 року. Він був описаний Аммонієм, єгипетським ченцем, очевидцем загибелі 40 святих отців Синайських. У цей же час араби вбили 39 батьків у Раїфі.

Друге вбивство скоєно через сто років і описане також очевидцем, який дивом уникнув загибелі, преподобним Нілом Постником (пам'ять 12 листопада).

Синайські та раїфські подвижники проводили особливо строге життя – цілий тиждень вони перебували в келіях у мовчанні, у суботу збиралися на всеношну, і в неділю причащалися Святих Таїн. Харчувалися лише фініками та водою. Багато хто з пустельників прославився даром чудотворення – старці Мойсей, Йосип та інші. За іменами в службі преподобним отцям згадуються Ісая, Сава, Мойсей, учень його Мойсей, Єремія, Павло, Адам, Сергій, Домн, Прокл, Іпатій, Ісаак, Макарій, Марко, Веніамін, Євсевій та Ілля.