Святий Марин жив у часі царювання Каріна (римський імператор з 282 по 283 р.) і, будучи благородним за походженням, незважаючи на свій юний вік, носив звання синклітика або сенатора. Синклітиками називалися одні з найважливіших царських радників і сановників, які становили синкліт (царська рада). Як християнин, він був схоплений і змушуючи принести жертву ідолам. Але оскільки він не підкорявся і не виконував цієї вимоги, його повісили і рубали мечами, потім поклали на вогонь. Після того його кинули на розпечену сковороду і потім у киплячий котел; але з благодаті Божої Марин за всіх цих тортур залишався неушкодженим. Тоді випустили на святого диких звірів, левів та ведмедів, але й ті не чіпали його. Тим часом, озлоблення язичників ще більше посилювалося проти твердого сповідника віри Христової: вони вирішили насильно ввести його в ідольське капище і змусити принести жертву. Святий же в цей час сказав:

– Хочу принести жертву богам.

Чуючи таку заяву мученика, цар і всі, хто його оточував, зраділи. Але Марин, увійшовши з усіма до капища, звернувся з молитвою до Господа Ісуса Христа, і ідоли впали та журилися. Засмутився цар, вражений такою несподіванкою, і негайно наказав відсікти голову мученикові. Так святий Марин віддав дух свій Господеві; мощі його благочесно поховані були богобоязливими християнами. Св. Марин постраждав близько 283 року.