Святі мученики Спевсип, Єлевсип, Мелевсип і бабуся їх Леоніла та з ними Неон, Турвон та Іовіла постраждали в Галлії (за іншим сказанням, у Каппадокії) у другому столітті, під час гоніння Марка Аврелія (161–180).

Леоніла прийняла Хрещення в похилому віці від одного з учнів святого Полікарпа, єпископа Смирнського, і звернула потім до Христа трьох своїх онуків. Брати, запалавши ревністю до Господа, розбили ідолів і докоряли язичникам у їхньому безумстві. Мучители, покликавши Леонілу на місце страти, наказали їй умовити онуків, щоб вони зреклися Христа, але вона, підійшовши до них, хвалила їх за мужність і тверде сповідання своєї віри. Тоді мучеників кинули у вогонь, але він не зашкодив їм. Після мук та смерті онуків свята Леоніла була усічена мечем. Разом з нею постраждала свята Іовіла, вона бачила непохитну віру святих мучеників і сповідала себе християнкою, залишивши чоловіка та малолітнього сина. Мучителі, повісивши її за волосся, поранили її тіло і обезголовили.

Святий Неон бачив подвиг святих братів і, записавши їхні страждання, передав свій рукопис Турвону, сам же відкрито сповідав Христа, за що був жорстоко побитий і помер від побоїв.

Святий Турвон, наслідуючи подвиги страстотерпців, також закінчив життя мучеником. Мученики ці особливо шановані в Іспанії, де їм присвячено багато храмів. Мощі святих мучеників грецький імператор Зенон передав до Франції, місто Лангр.