Святі мученики Євген, Кандид, Валеріан та Акила постраждали за віру в Христа в царювання Діоклітіана та Максиміана (284–305) від полководця Лісія.

Валеріан, Кандид і Акила під час гонінь сховались в Гранезондських горах, віддавши перевагу життю зі звірами серед язичників. Але й тут вони були знайдені і приведені в Трапезунт.

За сміливе і тверде сповідання Христової віри святих мучеників били воловими жилами, стругали залізом, посипали рани сіллю і палили вогнем. Через кілька днів був узятий і Євген, його піддали тим самим мукам. Після катувань чотирьох мучеників кинули в розпечену піч; коли вони вийшли з неї неушкодженими, їм відсікли голови. Прийняли святі мученицьку кончину наприкінці ІІІ ст.