Святитель Павлин Милостивий, єпископ Ноланський, походив із благородної та багатої родини міста Бордо (Франція).

Завдяки високій освіченості двадцятирічним юнаком був обраний римським сенатором, потім став консулом і нарешті губернатором області Кампанії в Італії.

У 25-річному віці разом зі своєю дружиною він був навернений до Христа і хрестився. Після цього він зовсім змінив спосіб життя: продав весь свій маєток і роздав виручені гроші нужденним, за що йому довелося терпіти зневагу друзів та слуг.

Не маючи дітей, благочестиве подружжя всиновлювало бідних сиріт і виховувало їх у страсі Божому. У пошуках усамітненого життя святий Павлин пішов до іспанського міста Барселони.

Слава про його подвижницьке життя поширилася, і в 393 році його впросили прийняти сан пресвітера. Незабаром він залишив Іспанію і пішов у місто Нолу (Італія), де був обраний єпископом.

Коли вандали напали на Італію і відвели багатьох жителів до Африки, в полон, то святий єпископ Павлин вжив церковне майно на викуп полонених. Одного разу, не маючи коштів викупити сина однієї бідної вдови, він сам пішов у рабство замість нього. У одязі невільника почав святий Павлин служити вандальському князю.

Незабаром таємниця його розкрилася, і він не тільки сам здобув свободу, але випросив її і всім бранцям, разом з якими повернувся на батьківщину. Людинолюбство і співчутливість всім бідним і нужденним становили відмінну рису його характеру. Святий Павлин відомий і як храмобудівник та християнський поет. Помер у 78 років 22 червня 431 року. Від нього залишилося кілька гімнів і листів, що містять різні моральні настанови, пройняті глибоким благочестям, Мощі його зберігаються в Римі, в храмі святого апостола Варфоломія.