Преподобний Поплій належав до стану сенаторів[1] і походив із міста Зевгма[2] на Євфраті.

Обравши місце на високій горі, за тридцять два кілометри від міста, святий Поплій збудував невелику хатину і потім роздав усе майно, що отримало від батьків, жебракам; сам же став перебувати в доброчесному та постницькому житті, слава про яке широко поширилася.

До преподобного почали сходитися багато бажаючих розділяти його подвиги; їм він наказував влаштовувати тісні келії, в яких відвідував своїх учнів дуже часто, суворо спостерігаючи, щоб у них у келіях не було нічого, крім найнеобхіднішого; хліб, який опинявся у ченців, преподобний Поплій зважував на терезах і, якщо в кого було більш певної кількості хліба, того називав чревоугодником, що надмірно піклується про своє тіло; тих же, у яких знаходив приготовану страву, називав скверноїдцями. Ночами святий отець не шукав собі спокою, а обходив келії учнів, зупиняючись зовні біля дверей кожного. Мовчки відходив преподобний, якщо заставав мешканця келії на молитві; коли той спав, святий Поплій ударяв рукою в двері і суворо докоряв лінощі. Завдяки постійному спілкуванню преподобного з учнями багато хто з них уподібнився святому в подвижництві; двоє з таких, Феотекн і Авфоній, після упокоєння преподобного Поплія несли у собі піклування про братів і настоятельство в обителі, заснованої святим подвижником. Блаженний же Поплій здійснивши великий свій подвиг і відійшов до Господа[3].

Примітки

[1] Сенатори - члени вищої державної установи в Римській імперії.

[2] У Сирії, в римській провінції Євфратезії.

[3] Близько 380 року.