Народився у 758 році у Константинополі та здобув широку та різнобічну освіту. Глибоко вивчивши Святе Письмо, святий Феодор успішно протистояв єретикам-іконоборцям у диспутах про православну віру. Прийнявши чернецтво, трудився у влаштованій його дядьком Платоном обителі Сакудіон (недалеко від гори Олімп у Віфінії), у якій пізніше став настоятелем, подаючи своїм життям високий приклад чесноти. У 796 році за ревність про збереження церковних правил і викриття беззаконня імператора Костянтина VI Багрянородного після жорстоких мук був засланий на ув'язнення в Солунь.

У часі царювання імператриці Ірини преподобний був повернутий із заслання і отримав в управління запустілий Студійський монастир. Незабаром до обителі зібралося до тисячі ченців. Для управління монастирем преподобний Феодор склав загальножительний статут чернечого життя, який отримав назву Студійського, а блаженний настоятель – найменування Студита (бл. 1065 року цей статут був прийнятий преподобним Феодосієм в Печерському монастирі і звідси поширився по всіх українських монастирях). Перу преподобного також належить чимало душекорисних книг, похвальні слова на Господні та Богородичні свята, багато канонів та трипіснців.

За правління імператорів Никифора I (802–811 рр.) та Лева Вірменина (813–820 рр.) преподобний Феодор багато постраждав за іконопочитання і зазнав ув'язнення спочатку в Іллірії, у фортеці Метопа, а потім в Анатолії, у Боніті. Після смерті Лева Вірменина преподобний Феодор, звільнений із ув'язнення, оселився у Херсонесі (Віфінія).

Незважаючи на тяжку недугу, він щодня звершував Божественну літургію і повчав братію. Тут він мирно помер у 826 році. У той же час преподобному Іларіону Далматському (пам'ять 6 червня) була відкрита Господом блаженна смерть угодника Божого. Він побачив, як засяяло світло небесне, почувся Ангельський спів і голос: «Це душа преподобного Феодора, що постраждав навіть до крові за святі ікони, відходить до Господа».

У 845 році мощі преподобного Феодора було перенесено до Студійського монастиря. Його брат, преподобний Йосип, єпископ Солунський також постраждав від іконоборців і помер в 830 році у Студійському монастирі, де спочивають і мощі його.

Преподобний Феодор як за життя, так і після спочинку здійснив багато чудес. Ті, хто закликав ім'я його, позбавлялися від пожеж, від нападу диких звірів, отримували зцілення недуг.