Святий Феофил народився і виховувався в Царгороді за імператора Костянтина Порфірородного і матері його святої Ірини [1].

Під час нашестя арабів[2] він був призначений головнокомандувачем грецьких військ; завдяки особистої хоробрості та військовому мистецтву, він потопив багато ворожих судів і неодноразово завдав поразки арабам.

Божим промислом одного разу його флот був оточений більш численними ворожими кораблями, і святий Феофил був узятий у полон. Коли його представили арабському володарю, той, вражений красою і мужністю святого Феофила, почав переконувати його зректися християнської віри; але ні обіцянки усіляких почестей, ні погрози переможців не вплинули на доблесного християнського воєначальника.

Коли він побачив, що воїни його перебиті, то став дорікати варварам за їхню жорстокість і викривав їхню віру. Відведений у їхню країну, святий Феофил був ув'язнений там; через чотири роки з нагоди якогось їхнього релігійного торжества святого страстотерпця вивели з в'язниці і стали примушувати до участі в урочистості; коли ж святий Феофил відмовився коритися, то йому відсікли голову, і так воїн Христів сприйняв мученицький вінець[3].

Примітки

[1] Вони царювали разом із 780 по 797 р.

[2] Араби в цей час становили сильну державу, до складу якої входили вся Аравія, Сирія, Єгипет та Північна Африка.

[3] На острові Кіпрі (біля Малої Азії) в 784 році.