Святий Ігнатій Богоносець має особливе значення для нас, тому що він близько спілкувався з апостолами, безпосередньо від них чув християнське вчення і був свідком поширення та розвитку перших християнських громад. У своїх семи листах він відобразив для нас апостольську епоху.

Святий Ігнатій народився в Сирії в останні роки життя Спасителя. Його життєпис оповідає, що він був тим юнаком, якого Господь узяв на руки і сказав: «Якщо не звернетеся і не будете як діти, не ввійдете до Царства Небесного» (Мт.18:3). Богоносцем він названий тому, що, міцно люблячи Господа, він ніби носив Його у своєму серці. Він був учнем апостола та євангелиста Івана Богослова. З послання святого Ігнатія до смирнян видно, що він був особливо близький до апостола Петра і супроводжував його в деяких його апостольських подорожах. Незадовго до руйнування Єрусалиму в 72 році помер Євод, один із сімдесяти учнів Христових, і його наступником на Антіохійській кафедрі (у столиці Сирії) став Ігнатій.

Святий Ігнатій керував Антіохійською церквою протягом 40 років (67–107 рр.). В особливому видінні він удостоївся побачити Небесне богослужіння і почути Ангельський спів. За зразком Ангельського світу він ввів на богослужіннях антифонний спів, у якому два хори чергуються і ніби перегукуються. Цей спів із Сирії швидко поширився у ранній Церкві.

В 107 році під час походу проти вірмен імператор Траян проходив через Антіохію. Йому доповіли, що святитель Ігнатій сповідує Христа, вчить зневажати багатство, зберігати невинність і не приносити жертву римським богам. Імператор викликав святителя і зажадав, щоб він припинив свою проповідь про Христа. Старець відмовився. Тоді його в кайданах послали до Риму, де на втіху народу його віддали на розтерзання звірам у Колізеї. Дорогою до Риму він написав сім послань, які збереглися до наших днів. У своїх посланнях святий Ігнатій просить християн не намагатися врятувати його від смерті: «Благаю вас, не проявляєте до мене нечасної любові. Залишіть мене бути їжею звірів, щоб через них досягти Бога. Я – пшениця Божа. Нехай змелють мене зуби звірів, та стану чистим хлібом Христовим». Почувши мужність святителя, Траян припинив гоніння на християн. Мощі його були перенесені в Антіохію, а згодом повернуті до Риму і покладені в церкві в ім'я священномученика Климента, папи Римського.

У своєму посланні до Ефесян святий Ігнатій писав: «Зберігайте віру і любов і показуйте себе християнами. Віра і любов є початок і кінець життя. Віра – початок, а любов – кінець, обидві ж у поєднанні є справа Божа. Все інше, що стосується чесноти від них, відбувається. Ніхто, хто сповідує віру, не грішить, і ніхто, хто здобув любов, не ненавидить».