В історії поширення віри Христової серед слов'янських народів, зокрема українського, велику роль відіграли святі брати Кирило (до чернецтва Костянтин) і Мефодій. Вони мали багатих і славних батьків у місті Солуні, в Македонії; їхній батько Лев був високим урядовим посадовцем. У Солуні проживало багато слов'ян – звідси їхнє знання слов'янської мови. Обидва здобули добру освіту. Молодший брат, Костянтин, навчався в Царгороді навіть у придворній школі разом із царським сином Михаїлом. Старший, Мефодій, служив у війську, але після смерті батька покинув службу і постригся у ченці в монастирі на горі Олімп. Костянтин, здобувши освіту під керуванням славетного Константинопольського Патріарха Фотія, прозваного філософом, був висвячений на священика і став бібліотекарем при церкві святої Софії в Царгороді.

Святий Мефодій спочатку служив, як і батько його, у військовому званні. Цар, дізнавшись про нього, як про доброго воїна, поставив його воєводою в одне слов'янське князівство Славін, що під грецької державою. Це сталося за особливим розсудом Божим і для того, щоб Мефодій міг краще навчитися слов'янської мови, як майбутній згодом духовний вчитель і пастир слов'ян. Пробувши в чині воєводи близько 10 років і пізнавши суєтність життя, Мефодій почав міркувати про зречення від усього земного і спрямовувати свої думки до Небесного. Залишивши воєводство і всі втіхи світу, він пішов у ченці на гору Олімп.

Святий рівноапостольний Кирило, вчитель Слов’янський (до прийняття схими – Костянтин), і старший брат його Мефодій (пам'ять 19 квітня) за походженням слов'яни, народилися в Македонії, у місті Солуні. Святий Кирило отримав блискучу освіту, з 14-річного віку виховуючись з сином імператора. Він рано прийняв сан пресвітера. Після повернення до Константинополя став бібліотекарем соборної церкви і викладачем філософії. Святий Кирило з успіхом вів дебати з єретиками іконоборцями і з магометанами. Прагнучи до усамітнення, він віддалився на гору Олімп до свого старшого брата Мефодія, але його усамітнення тривало недовгий час. Обидва брати були послані в 857 році імператором Михайлом у місіонерську подорож для проповіді християнства хозарам.