Перед своєю блаженною кончиною в 1378 році митрополит Олексій, святитель Київський і Московський, заповідав покласти тіло його в Чудовому монастирі в Кремлі і вказав місце поховання за вівтарем храму, не бажаючи, за смиренням своїм, бути похованим у храмі. Але благочестивий великий князь Димитрій Донський (1363 - 1389), глибоко поважав великого Святителя, наказав покласти тіло митрополита Олексія в церкві, поблизу вівтаря. 20 травня/2 червня 1431 року склепіння храму, в якому спочивав Святитель, обрушилося від старості. Під час побудови нового храму були знайдені нетлінні мощі святителя Олексія. Собором руських святителів було встановлено святкування митрополиту Олексію в день його кончини 12/25 лютого і в день обрітення мощей 20 травня/2 червня. У 1485 році мощі Святителя були перенесені в храм, присвячений його імені. Нині вони покояться в Патріаршому Богоявленському соборі в Москві.

Святитель Олексій, митрополит Київський і всієї Руси, чудотворець (у миру Єльовферій) народився в 1292 році (за іншими даними, 1304) в Москві в сім'ї боярина Феодора Бяконта, вихідця з Чернігівського князівства. Господь рано відкрив майбутньому святителеві його високе призначення. На дванадцятому році життя Єльовферій розкинув мережі для лову птахів, непомітно для самого себе задрімав і раптом виразно почув голос: "Олексію! Чому марно трудишся? Ти ловитимеш людей".