Мучениця Василіса Никомидійська постраждала за віру Христову при імператорі Діоклитіані. Правитель Нікомидії Олександр наказав схопити дев'ятирічну Василісу і примушував її відректися від Христа. Проте юна отроковиця проявила непохитну твердість  вірності своєму Господеві і за це була піддана тривалим витонченим мукам. Але благодаттю Божою свята мучениця залишилася живою і неушкодженою. Це явне для всіх присутніх прояв сили Божої так потрясло правителя Олександра, що він теж увірував у Христа і визнав себе християнином. Будучи хрещений єпископом Антоніном і проживши недовго в істинному покаянні, мирно відійшов до Господа, а слідом за ним і святая Василіса. Кончина її була по християнськи мирною і супроводжувалася чудесними знаменнями милості Божої (+ 309).