Преподобномучениця Анастасія Римлянка в дитинстві позбулася батьків, і її взяла під своє заступництво настоятелька жіночого монастиря, Софія. Ігуменя виховала Анастасію у гарячій вірі, у страху Божому і послуху. У той час розпочалося гоніння на християн імператора Декія (249-251). Градоначальник Пров, за велінням імператора, наказав привести до себе святу Анастасію. Благословенна на страдницький подвиг за Ім'я Господнє своєї Стариці-наставниці, юна мучениця Анастасія смиренно вийшла назустріч озброєним воїнам. Пров, побачивши її молодість і красу, намагався спочатку лестощами спокусити її і змусити відректися від віри Христової: "Навіщо ти губиш свої роки, позбавляючись насолоди? Що за прибуток віддавати себе на муку і смерть за Розіп'ятого?