В кінці першого тисячоліття християнської ери Свята Афонська Гора, що лежить на кордоні грецького і слов'янського світу, наповнилася видатними подвижниками благочестя. За Промислом Божим чернеча життя на Афоні особливо процвела тоді, коли наверненим слов'янським племенам потрібно було освічуватися високими прикладами чернечого діяння. Свята Гора стала притулком і розсадником чернечого життя не тільки для греків, але і для слов'ян.