Під час гоніння на християн (у III столітті) одна благочестива жінка, на ім'я Руфіна, втекла з Коринфу в гори, рятуючись від переслідувань. Там вона народила сина Кодрата і незабаром після пологів померла. Промислом Божим немовля залишилося жити і було вигодоване чудесним чином: на нього опускалася хмара, що годувала його солодкою росою. Дитинство та юнацькі роки святого Кодрата пройшли у пустелі. Будучи вже дорослим, він одного разу зустрів християн, які просвітили його світлом істинної віри. Кодрат вивчився грамоті, а потім вивчив лікарське мистецтво і досяг у ньому значних успіхів.