Святитель Феодор, архієпископ Ростовський, в миру Іван, був сином Стефана (рідного брата Преподобного Сергія Радонезького), що займав важливу посаду при Радонезькому князі Андрієві Івановичу. Овдовівши, Стефан прийняв чернецтво і разом з 12-річним сином прийшов у монастир до преподобного Сергія,. який, передбачивши подвижницьке життя отрока Івана, постриг його з ім'ям Феодор (20 квітня, в день пам'яті преподобного Феодора Трихини), а після досягнення ним належного віку благословив на пресвітерський сан.

З благословення Преподобного Сергія, на березі річки Москви, на місці, званому Симонове, святий Феодор побудував церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці і заснував обитель. Незабаром монастир став залучати безліч народу, і святий Феодор, побудувавши келію в п'яти верстах від Московського Кремля, став працювати у нових працях. Сюди зібралися до нього учні.

Преподобний Сергій, відвідавши це місце, благословив заснування монастиря, а митрополит Алексій благословив збудувати церкву в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці в Новому Симонові, яка і була закладена в 1379 році. Старий Симонівський монастир залишився усипальницею ченців.

Своїм доброчесним життям і строгим подвижництвом святий Феодор здобув популярність у Москві. Святий митрополит Алексій звів його в сан ігумена, а великий князь Димитрій Донський обрав його своїм духівником. У справах руської митрополії святої Феодор кілька разів їздив до Патріарха Константинопольського. У першу свою поїздку, в 1384 році, він отримав від Патріарха Ніла сан архімандрита, а Симонівський монастир був названий патріаршим, ставропігійним; в 1387 році він був висвячений на архієпископа і зайняв Ростовську кафедру.

Будучи ігуменом та архімандритом Симонівського монастиря і незважаючи на зайнятість загальноцерковним справами, святитель Феодор неослабно керував монастирським життям і серед учнів своїх виховав багатьох великих і славних подвижників.

У Симонівському монастирі прийняли постриг ченці Кирило і Ферапонт - майбутні засновники двох відомих Білозерських монастирів - Кирилівського та Ферапонтівського. Відомо також, що святитель Феодор займався іконописом і прикрасив іконами свого письма Симонівську обитель і багато московських церков.

У Ростові архієпископ Феодор заснував Різдвяний дівочий монастир.

Блаженний спочинок святителя настав 28 листопада 1394 року. Мощі його знаходяться в Ростовському Успенському соборі.