Преподобний Варлаам, ігумен Печерський, жив в XI столітті в Києві, був сином знатного боярина.

З молодих років він прагнув до чернечого життя і пішов до преподобного Антонія Печерського (+ 1073; пам'ять 10 липня), який прийняв благочестивого юнака, що твердо вирішив стати ченцем, і звелів преподобному Никону (+ 1088; пам'ять 23 березня) вчинити над ним чернечий постриг. 

Батько преподобного Варлаама намагався силоміць повернути його додому, але, переконавшись, що син ніколи не повернеться в світ, відпустив його.

Коли число ченців у печерах стало зростати, преподобний Антоній поставив преподобного Варлаама ігуменом, а сам переселився в іншу печеру і знову став жити в самоті. 

Преподобний Варлаам став першим ігуменом Києво-Печерського монастиря.

У 1058 році, випросивши благословення преподобного Антонія, преподобний Варлаам побудував над печерою дерев'яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

Згодом преподобний Варлаам став ігуменом новоствореного монастиря на честь великомученика Дмитрія.

Двічі преподобний Варлаам здійснював паломництво до святих місць Єрусалиму і Константинополя. Повертаючись з другої подорожі, він помер у Володимирському Святогірському монастирі на Волині в 1065 році і був похований, згідно із заповітом, в Печерській обителі, в Ближніх печерах.