Святий Стефан Урош, цар Сербії, син царя Душана Немані, народився в 1337 році. У 1346 році він був вінчаний на королівство. Душан просив для сина руку доньки французького короля, але папа Римський наполягав на тому, щоби принцеса не зраджувала латинське сповідання. Душан не хотів бачити в сім'ї католичку, і тому святий Урош одружився з дочкою Влада, князя Валахії.

Після смерті батька († 1355) святий Стефан Урош став незалежним і діяльним правителем Сербії. Він був вірний Господу, по батьківськи клопотався долею вдів і сиріт, упокорював сварки і стверджував мир, милував жебраків, захищав скривджених.

В інтересах миру в Сербії та для збереження свого життя святий Стефан змушений був утекти до родича, князя Лазаря. Зразуж престолом опанував Вулкашин, дядько святого Стефана, але страх суперництва не давав йому спокою. Через свою сестру, матір святого Стефана, він викликав племінника до себе в м. Скоплі, ніби для примирення. Зустрівши його з почестями, як царя, він запросив на полювання. Коли, стомлений полюванням, святий Стефан зійшов з коня біля колодязя і нахилився, щоб почерпнути води, Вулкашин завдав йому смертельного удару булавою по голові († 1367).