Меню
Головна
Надвірнянський Деканат
Молитвослов
Правлячий архиєрей
Собор Святого Володимира
Бібліотека
Церковний календар
Дошка оголошень
Шлях до Христа
Шлюбні оповіді
Розпис Собору
Контакти
ФОТО
Притчі
Архів
Закон України Про свободу совісті та релігійні організації
Законодавство України
Цікаві Сайти
Статті
Християнські фільми
Архиєрей на спокої

Підрозділи
Архів
Архиєрей на спокої
Бібліотека
Головна
Дошка оголошень
Закон України Про свободу совісті та релігійні організації
Законодавство України
Контакти
Молитвослов
Надвірнянський Деканат
Правлячий архиєрей
Притчі
Розпис Собору
Собор Святого Володимира
Статті
ФОТО
Християнські фільми
Цікаві Сайти
Церковний календар
Шлюбні оповіді
Шлях до Христа

Мученики Памфіл, пресвітер, Валент (Уалент), диякон, Павло, Порфирій, Селевкій, Феодул, Юліан, Самуїл, Ілія, Даниїл, Ісая (307-309)

Святі 12 мучеників - Памфіл пресвітер, Валент (Уалент) диякон, Павло, Порфирій, Селевкій, Феодул, Юліан, Самуїл, Ілія, Данїл, Єремія, Ісая постраждали під час гоніння на християн, розпочатого імператором Деоклитіаном в 308 - 309 роках в Кесарії Палестинській. Святий мученик Памфіл, уродженець міста Беріта (Бейрут), здобув освіту в Олександрії, після чого був поставлений пресвітером в Кесарії. Він багато потрудився над звіренням і виправленням текстів Нового Заповіту, пошкоджених переписувачами. Виправлені копії святий Памфіл переписував і розсилав охочим їх мати. Таким чином ним були навернені до Христа багато язичників. Його працями і турботами в Кесарії була зібрана обширна бібліотека духовних книг, що служила християнській освіті. Блаженний Єронім (IV - початок V ст.) дуже шанував святого Памфіла і вважав себе щасливим, бо знайшов і зберігав у себе деякі його рукописи. Святому Памфілові в благовісті віри Христової діяльно допомагали святий Валент, диякон Елійськой церкви, людина похилого віку, що чудово знав Священне Писання, і святий Павло, що горів вірою і любов'ю до Христа Спасителя. Всі троє були ув'язнені на 2 роки управителем Кесарії Палестинської Урбаном. За правління його наступника Фірміліана в Єгипті були засуджені і відправлені до Килікії (Мала Азія) на золотоносні копальні 130 християн. Їх супроводжували до місця вигнання п'ять юнаків-братів. По дорозі назад до Єгипту вони були затримані в Кесарії і кинуті до в'язниці за сповідання Христа. Хлопців привели на суд до Фірміліана разом з ув'язненими раніше святими Памфілом, Валентом і Павлом. Назвавшись іменами старозавітних пророків - Ілії, Єремії, Ісаі, Самуїла і Даниїла, на питання про їх вітчизну хлопці відповідали, що вони громадяни Єрусалиму, розуміючи під цим Небесний Єрусалим. Фірміліан нічого не знав про місто з такою назвою, оскільки на місці Єрусалимі, зруйнованому імператором Титом в 70 році, було побудоване імператором Адріаном (117 - 138) місто, іменоване у той час Елій-Адріан. Фірміліан довго мучив хлопців, намагаючись дізнатися місцерозташування невідомого міста і схилити хлопців до віровідступництва; нічого не добившись, правитель присудив їх на усічення мечем разом з Памфілом, Валентом і Павлом.

Раніше цього довелося постраждати слузі пресвітера Памфіла 18-річному хлопцю Порфирієві, лагідному і покірливому. Почувши про ухвалений смертний вирок мученикам, він просив дозволу в управителя поховати тіла засуджених після їх страти, за що був побитий і спалений на багатті.

Свідок цього мучеництва, благочестивий християнин Селевкій, колишній воїн, вітаючи подвиг страждальників, підійшов до Памфіла перед стратою і розповів йому про мученицьку смерть святого Порфирія. Він тут же був схоплений воїнами і, за наказом Фірміліана, усічений мечем разом із засудженими.

Один із слуг правителя, Феодул, людина похилого віку і таємний християнин, вітаючи мучеників, ведених на страту, поцілував їх і просив помолитися за нього. Він був приведений воїнами на допит до Фірміліана і за наказом останнього розіпнутий на хресті.

Хлопець Юліан, родом кападокієць, підходячи до Кесарії, побачив тіла святих, кинуті без поховання на поживу звірям, підійшовши до них, Юліан преклонив коліна і поцілував тіла страждальників. Воїни, що стояли осторонь, схопили його, повели до управителя, який засудив святий Юліана на спалення. Тіла всіх 12-ти мучеників перебували без поховання протягом 4-х днів. Ані звірі, ані птахи не торкнулися їх. Збентежені цією обставиною, язичники дозволили християнам узяти тіла мучеників і поховати їх.

Автор: admin
Дата створення: 2012-03-06
Рубрика: Життєписи Святих
Перегляди: 745
Перейти до початку сторінкиПерейти на головну сторінку
Пошук

Вхід
Вхід [Login]

Пароль [Password]


Наш банер

Наші друзі

bogoslov.cv.ua

cerkva.te.ua



Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання







Свято-Духівський храм УПЦ КП м. Дніпропетровськ


Храм Усіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство

Газета Галичина



КНИГАРНЯ 'Є' - книжковий інтернет-магазин

Молитва иконе Спасу Вседержителю (часовня)





| Головна || Надвірнянський Деканат || Молитвослов || Правлячий архиєрей || Собор Святого Володимира || Бібліотека || Церковний календар || Дошка оголошень || Шлях до Христа || Шлюбні оповіді || Розпис Собору || Контакти || ФОТО || Притчі || Архів || Закон України Про свободу совісті та релігійні організації || Законодавство України || Цікаві Сайти || Статті || Християнські фільми || Архиєрей на спокої |