Преподобний Яків, єпископ Низибійський, був сином князя Гефальського (Вірменія) і здобув добру освіту.

З юності він полюбив усамітнення, довгий час жив у горах, біля міста Низибії (на межі Персії та Римської імперії), де ніс найсуворіші подвиги: жив просто неба, харчувався деревними плодами і зеленню, одягався в козячі шкіри. Весь час преподобний проводив у молитовних розмовах із Богом

За переказами, християнство до Криму приніс у І столітті апостол Андрій Першозваний. Таврида дісталася апостолу за жеребом, який учні Спасителя кинули після П'ятидесятниці, розходячись по всіх кінцях Римської імперії на проповідь. Андрій, рідний брат Петра, попрямував спочатку до Малої Азії, потім, обійшовши з Євангелієм узбережжя Чорного моря, опинився у Криму.

Святий Єлевферій, син знатного римського громадянина, був вихований у християнському благочесті своєю матір'ю.

Чесноти його були настільки високі, що 20 років від народження він уже був поставлений єпископом Іллірійським.

Святитель Степан сповідник, архієпископ Сурозький, був родом з Каппадокії, навчався у Константинополі.

Постригшись у ченці, пішов у пустелю, де провів у подвигах 30 років. Патріарх Герман з особливого одкровення висвятив його в єпископа м. Сурожа (нині м. Судак у Криму).

Преподобний Пард самітник, римлянин, у юності займався візником. Одного разу, коли він вирушив до Єрихону, під ноги його верблюдів випадково потрапив юнак. Верблюди розчавили хлопчика на смерть. Вражений цією подією, Пард прийняв чернечий постриг, пішов на гору Аріон. Вважаючи, що має бути засуджений як убивця, і бажаючи прийняти смерть, преподобний Пард ходив у печеру, де було лігво лева, штовхав звіра, колов рогатиною, щоб лев роздер його, але звір не чіпав пустельника. 

Преподобний Павло Латрійський був уродженцем міста Елен у Пергамі.

Рано втративши батька, він виховувався в обителі святого Стефана у Фригії, а після смерті матері повністю присвятив себе чернечим подвигам у монастирі на горі Латр, поблизу Мілета.

Святий мученик Єлевферій Кувікуларій був знатним та багатим вельможею (кувікулярієм) при візантійському дворі.

За всіх палацових привілеїв Єлевферій не спокушався земними благами і почестями, думаючи постійно про нетлінне і вічне.

Свята Тетяна була дочкою багатого римлянина і була вихована ним у християнській вірі. Коли Тетяна досягла повноліття, вона стала байдужою до багатства та інших благ і полюбила всім серцем духовний спосіб життя. Вона назавжди відмовилася від подружнього життя і за доброчесне життя була призначена дияконисою Римської церкви. На цій посаді вона старанно доглядала хворих, відвідувала темниці, допомагала незаможним, намагаючись постійно догодити Богу молитвами і добрими справами.

Святитель Сава, перший архієпископ Сербський, у світі Ростислав (Растко), був сином самодержця Сербії Стефана Немані та Анни, дочки грецького імператора Романа.

Мученик Мертій був воїном, постраждав за ім'я Христове за Діоклітіана (284–305) в Африці.

Імператор змушував його принести жертву ідолам і, отримавши відмову, віддав на катування. Жорстокі муки зазнав святий, не видавши жодного стогін.