Мученик Петро Авесаломіт (Анійський) був родом із селища Анеї в Палестині.

Під час гоніння на християн був схоплений та доставлений до правителя Палестини. Даремно переконували його суддя і народ вшанувати язичницьких богів, щоб позбутися мук. "Тоді я істинно помилую себе, коли не відступлю від Євангелія і не принесу жертви ідолам", - відповів святий і був спалений на багатті.

Преподобна Євпраксія Тавениська (Тавенська, Старша), мати преподобної Євпраксії, діви Тавениської (пам'ять 25 липня), була дружиною благочестивого сенатора Антигона, який був родичом з імператором Феодосієм Великим (379–395).

Родом із Каппадокії. Вихований батьками у глибокому благочестя. Прагнучи до самотнього життя, оселився в Палестині в пустельній печері, в якій, за переказами, ночували три волхви, що прийшли вклонитися Спасителеві світу, що народився. У ній він прожив 30 років у великій помірності та невпинній молитві.

Преподобний Феодосій Антіохійський з юних років залишив багатий будинок своїх знатних батьків і вступив на тісний і скорботний шлях подвижництва, оселившись у малій келії на березі Іської затоки, на околицях міста Росс.

Святитель Григорій, єпископ Ниський, був молодшим братом святителя Василя Великого (пам'ять 1 січня). Народження і виховання його збіглося з розпалом аріанських суперечок. Здобувши прекрасну освіту, він був час наставником красномовства. У 372 році був висвячений святим Василієм Великим на єпископа міста Нісса в Каппадокії.

Преподобний Дометіан, єпископ Мелітинський, народився і жив у VI столітті, за правління імператора Юстина Молодшого.

Був одружений, але незабаром овдовів, прийняв чернецтво і проводив суворе і святе життя.

Преподобний Маркіан, пресвітер та економ Великої церкви (в Константинополі), народився в Римі і в юності отримав початкову освіту в Константинополі.

Після смерті батьків преподобний Маркіан вжив багату спадщину на будову, оновлення та прикрасу храмів. Так, він побудував церкву в ім'я святої мучениці Анастасії, багато прикрасивши її, і переніс до неї святі мощі мучениці. Збудував також церкву святої мучениці Ірини. Моральна чистота, суворе подвижницьке життя звернули на нього увагу патріарха, який висвятив преподобного Маркіана у пресвітера і поставив економом Великої (патріаршої) церкви в Константинополі

Блаженна Феозва диякониса була рідною сестрою святих Василя Великого, Григорія Ниського та Петра, єпископа Севастійського. Вона була незайманою і служила Святій Церкві дияконисою, доглядала хворих, роздавала їжу мандрівникам, виховувала сиріт і готувала жінок до Святого Хрещення. Коли брат її, святий Григорій Ниський, був у вигнанні три роки, свята Феозва знаходилася біля нього і поділяла всі негаразди мандрівного життя. Померла свята Феозва у 385 році, святитель Григорій Богослов вшанував пам'ять її похвальним словом.

Подвизався в XIV столітті і був сподвижником преподобного Павла Обнорського († 1429). Чернечі подвиги святий почав у обителі преподобного Сергія Радонезького, але з любові до усамітнення пішов у густий ліс біля річки Листи, де згодом заснував монастир і після свого спочинку був там похований

Святий Полієвкт був першим мучеником у вірменському місті Мелітін. Він був воїном за імператора Декії (249–251) і постраждав за віру в Христа за імператора Валеріана (253–259). Святий був другом воїна Неарха, твердого християнина, а сам, ведучи доброчесне життя, залишався язичником