Святий пророк Божий Самей народився в Силомі (1) за царювання Соломона (2). За сина та наступника останнього, Ровоама (3), царство єврейське розділилося, причому племена Юдине та Веніяминове залишилися вірними Ровоаму, а інші десять колін визнали царем Єровоама, сина Наватового

Святитель Петро, єпископ Севастійський, був братом святителів Василя Великого (пам'ять 1 січня) та Григорія Ніського (пам'ять 10 січня). У вихованні його брала велику участь старша сестра, благочестива Макрина (пам'ять 19 липня).

Преподобний Євстратій походив із міста Тарса.

Коли йому виповнилося 20 років він таємно пішов з дому батьків і оселився в Авгарівській обителі (на Олімпі в Малій Азії). Там він проводив суворе подвижницьке життя, харчуючись тільки хлібом і водою, а ночі проводячи в молитвах. Через деякий час його було обрано настоятелем обителі. У часі царювання іконоборця Лева Вірменина (813–820) преподобний Євстратій, ховаючись від переслідування, блукав у горах і пустелях, а після смерті царя повернувся до монастиря. Молитва не сходила з його вуст, він безперестанку повторював слова: "Господи, помилуй!"

Мученик Або Тбілелі (Тбіліський), араб за походженням, жив у VIII ст. в Багдаді і був виробником запашних мазей.

У віці 17-18 років він опинився в Тбілісі, пішов за правителем Картлі (Східна Грузія) - Нерсесом. Нерсес, обмовлений перед халіфом, провів у Багдаді три роки ув'язнення; звільнений новим халіфом, він узяв із собою Або.

Преподобний Ілля вступив з ранньої юності в чернече життя і сімдесят п'ять років провів у повній самоті у віддаленій суворій пустелі поблизу Антиноя Фіваїдського (1). Неможливо передати словом ті великі подвиги, яким він вдавався на вершині дикої пустельної гори, звідки жодного разу не виходив у населені місця, і куди вела до нього прокладена серед гострого каміння вузька стежка, на яку ледве можна було ступити ногою.

Святий мученик Юліан народився в єгипетському місті Антіно і з волі батьків одружився з благородною і багатою дівчиною Василиною.

У шлюбі подружжя залишилося незайманими. Після смерті батьків своїх вони влаштували дві обителі: чоловічу та жіночу, самі прийняли чернецтво та наполягали в цих обителях.

Преподобний Григорій, самітник Києво-Печерський, жив у XIV столітті.

У "Сказанні про життя святих, у печері преподобного Феодосія спочиваючих" говориться, що їжею преподобного Григорія все життя служила неварена трава. Він давав цю траву тим, хто приходив до нього, і хворі зцілювалися. Пам'ять його також 28 серпня та у 2-гу Неділю Великого посту

Святі мученики диякон Феофіл та Елладій мирянин постраждали в Лівії, області північ від Африки, на захід від Єгипту.

Безбоязно сповідуючи Господа нашого Ісуса Христа істинним Богом, вони ганьбили язичницьких хибних богів і докоряли ідолопоклонникам, за що й схоплені прокуратором і віддані на  муки.

Святий Картерій жив за царювання імператора Діоклетіана (1) і був священиком і вчителем Христової віри в Кесарії Каппадокійській, при прокураторі (2) Урвані. Він збудував храм Божий, зібрав біля себе численну паству, яку повчав шанувати Христа з Отцем і Святим Духом як Єдиного істинного Бога. На ревного служителя Христового надійшов наклеп до прокуратора; тоді блаженний ієрей втік від переслідування. Але йому явився Господь і сказав:

- Іди, Картерію, і встань перед прокуратором. Я буду з тобою; тобі належить багато постраждати заради Мого імені, і багато хто через тебе увірує і спасеться

Преподобний Григорій був пострижений у чернецтво в Києво-Печерському монастирі при преподобному Феодосії († 1074; пам'ять 3 травня).

Багато часу святий приділяв читанню книг, які були його єдиним надбанням. Преподобний умів навчити викрадачів. Кілька разів до нього в келію і в сад пробиралися грабіжники, але святий лагідно напоумлював їх; злодії каялися, виправлялися і починали з того часу вести чесне життя