Преподобний Нифонт, єпископ Кіпрський (IV), народився Пафлагонії, освіту здобув у Константинополі.

У дитинстві він був лагідним і добрим, часто відвідував церковну службу. Але в юності він став вести розгульне та гріховне життя

Десять святих мучеників Критських: Феодул, Саторнин, Євпор, Геласій, Євникіан, Зотик, Помпій, Агафопус, Василід та Єварест постраждали за Христа у III столітті за імператора Декії (249–251).

Імператор Кріта, одноіменний з імператором Декієм, жорстоко переслідував Критську Церкву

Стефан Сліпий – правитель Сербської деспотії із династії Бранковичів. Народився святий у 1417 році. У 1441 році був засліплений за наказом османського султана Мурада II, і тому, коли в 1456 році помер батько, не міг претендувати на престол; новим деспотом став його молодший брат Лазар

Святий Гемел походив з Пафлагонської області – давня область Малої Азії, на південному березі Чорного моря.

Почувши, що імператор Юліан Відступник (царював з 361 по 363 р. Ставши імператором, він відступив від християнської віри і поставив завданням свого життя відновлення язичництва, чому і відомий під ім'ям Відступника) знаходиться в місті галатійському Анкірі (головне місто малоазійської області Галатії, – нині Ангора, значне місто Малої Азії з 30 000 населенням

Святі мученики Мина, Єрмоген та Євграф постраждали за віру в Христа за імператора МаксиМина (305–313).

Святий Мина був посланий імператором з Афін до Олександрії для придушення заколотів, що виникли між християнами та язичниками. Маючи дар красномовства, Мина відкрито став проповідувати християнську віру і навернув до Христа багатьох язичників. Дізнавшись про це, Максимін направив до Олександрії єпарха Єрмогена для суду над святим, а також наказав очистити місто від християн

Преподобний Хома Дефуркін народився у Віфінії.

З юних років полюбив чернече життя і пішов в один із навколишніх монастирів.

На той час, коли візантійський сановник Галоликт заснував на річці Сагарис монастир, преподобний Фома був уже досвідченим ченцем, і братія обрала його настоятелем нової обителі. Звідси преподобний Фома пішов у пустелю, де довго подвизався в самітництві

Святитель Іоасаф народився у Прилуках Полтавської області, 8 вересня 1705 року, на свято Різдва Пресвятої Богородиці.

При Хрещенні названо Йоакимом. Він походив із стародавнього благочестивого українського роду Горленкових

Свята праведна Анна була молодшою дочкою священика Матфана, що походив з коліна Левіна з роду Ааронового.

Чоловік її, святий праведний Йоаким, був родом із Юдиного племени, з дому царя Давида. За давньою обітницею з роду Давидового мав відбутися Месія.

Преподобний Стефан, Новосіятелем названий тому, що сяяв, подібно до давніх подвижників, святим життям,  народився і отримав виховання у Константинополі.

Батьки його, Захарія та Феофанія, відрізнялися благочестям і чеснотами християнськими; жили вони неподалік святого храму першомученика архидиякона Стефана. Феофанія, мати преподобного, ще під час вагітности ним дотримувалася суворої помірності щодо їжі: до самого народження його вона їла тільки хліб з овочами та воду, у своїй матірній утробі вже готуючи подвижника. І як тільки народилося немовля, у нього на грудях виявилося прекрасне зображення хреста, яке було видимим знаком того "розп'яття плоті з пристрастями і пожадливістю" (Гал.5:24), яке проявив він у подальшому своєму житті.

«Була одна людина з Рамафаїм-Цофіма, з гори Єфремової, ім'я йому Елкана, – розповідає Біблія. - У нього були дві дружини: ім'я однієї Анна, а ім'я іншої Феннана; у Феннани були діти, у Анни ж не було дітей». Ось одного разу, прийшовши в Силом для поклоніння святій скинії, Анна помолилася про себе до Господа, давши обітницю, що якщо Бог пошле їй сина, вона віддасть його до храму. А на сходах храму був і священник Ілій. Бачачи, як жінка стоїть біля дверей і ворушить губами, не вимовляючи жодного слова, він спочатку подумав, що вона п'яна. "Ні, я не п'яна, - сказала Ганна, - але виливаю душу свою Господу". «Іди, дасть тобі Господь за твоїм словом», – сказав Ілій