Ікона Божої Матері «Молокоживителька» є одним із найкращих зразків візантійської школи і має багату історію, пов'язану з ім'ям святого Сави Освяченого, в Лаврі якого поблизу Єрусалиму вона спочатку й знаходилася.

Щодо набуття цього святого образу відомо таке.

Коли преподобний Антоній Печерський (+ 1072 р.) у 1060 році був вигнаний з Києва великим князем Ізяславом (1054-1073), він таємно пішов у межі Чернігова. Там він викопав собі на горах Болдиних печеру і став вести усамітнене подвижницьке життя. У цей саме час ним і була знайдена ікона Божої Матері. Він побачив її на ялині, що сяяла світлими променями, так що вона здавалася оточеною вогнем.

Історія цієї ікони описана святителем Дмитром Ростовським в його творі "Руно орошене".

Один чоловік, живучи грішно, все одно був прив'язаний до Божої Матері почуттям благоговійної любові і щоденного щирого молився перед Її іконою, з глибокою вірою вимовляючи слова, виголошені колись архангелом Гавриїлом: "Радуйся, Благодатна"!

На північно-східному схилі Святої Афонської Гори, на стрімкій скелі біля моря знаходиться монастир Пантократор, заснований в 1361 році грецьким імператором Олексієм Стратопедархом і братом його Іваном Примікірієм. У цьому монастирі зберігається чудотворна ікона Божої Матері «Геронтиса», що означає «Стариця» чи «Настоятелька»

Ікона Божої Матері «Знамення», зображає Пресвяту Богородицю, у сидячому положенні.

Цариця Небесна молитовно піднімає свої руки; на грудях в Неї, на фоні круглого щита ( або сфери) – благословляючий Божественний Младенець – Спас-Емануїл

На північно-східному схилі Святої Афонської Гори, на стрімкій скелі біля моря знаходиться монастир Пантократор, заснований в 1361 році грецьким імператором Олексієм Стратопедархом і братом його Іваном Примікірієм. У цьому монастирі зберігається чудотворна ікона Божої Матері «Геронтиса», що означає «Стариця» чи «Настоятелька»

Обставини первісного походження образу Божої Матері «У скорботах і печалі Утіха» невідомі, але лист ікони свідчить про те, що вона дуже давня.

Є переказ, що ікона належала цареградському патріарху святителю Афанасію III Пателарію, з яким вона побувала в усіх поневіряннях і подорожах владики.

Після смерті святителя Афанасію III Пателарію в 1654 ікона була доставлена в Афонський монастир Ватопед

Явлення найдавнішої на Білоруській землі Куп'ятицької ікони Божої Матері сталося 1182 року біля села Куп'ятичі, розташованого на річці Ясельда в межах колишнього Пінського повіту Мінської губернії.

Інок Києво-Печерської Лаври Опанас Кальнофойський у своїй праці «Тератургіма, або чудеса, що відбулися як у самому Печерському монастирі, так і в обох його печерах», опублікованому в 1638 році в Києві, розповідає про те, що свята ікона була знайдена в лісі дівчинкою Ганною, що пасла худобу. Образ – у вигляді хреста – випромінював надзвичайно яскраве світло між деревами. Радісна дівчинка, віднісши ікону Божої Матері додому, сховала її в скриню. Повернувшись на місце, вона знову побачила сяйво між деревами. Думаючи, що це інший хрест, дівчинка поклала його за пазуху