Святий пророк Наум – один із 12 малих пророків, родом із селища Єлкоша (Галілея). Час його життя відноситься до VII ст до Різдва Xристового.

Старозавітна книга пророка Наума містить передбачення загибелі ассирійського міста Ніневії за його беззаконня, руйнування Ізраїльського царства і хулу ассирійського царя Сеннахіріма на Ягве

Апостол Андрій був братом первоверховного апостола Петра і походив з міста Віфсаїди, що в Палестині. З юних років він надавав перевагу духовним, вічним цінностям і тому коли почув проповідь Івана Хрестителя про покаяння, став його учнем. Іван смиренно називав своє служіння лиш звісткою про прихід Того, хто стане втіленням усіх старозавітних пророцтв, усіх очікувань людства. Тому коли він, вказуючи на Ісуса, мовив: “Ось Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!”, Андрій відразу пішов за Христом. Потім Андрій покликав свого брата Симона, якого пізніше Господь назвав Петром, тобто Скелею. Андрій став першим послідовником Ісуса Христа, тому й одержав найменування Першозваний

Наприкінці царювання Костянтина Великого один допитливий тирський купець – християнин, на ім'я Меропій, вирушив подорожувати до Індії, та інші країни на берегах Червоного моря. У Меропії були два племінники: Фрументій і Едесій, яких він узяв із собою, бажаючи познайомити і цих юнаків з невідомими їм країнами, іншою природою, звичаями та звичаями інших народів

Святитель Миколай народився в місті Патари Лікійської області. Він був єдиним сином благочестивих батьків Феофана і Нони, що дали обітницю присвятити його Богові.

Новонароджене немовля ще в купелі хрещення простояло на ногах три години, ніким не підтримуване, віддаючи цим честь Пресвятій Трійці.

Святитель Миколай народився в другій половині ІІІ століття в місті Патари, області Лікії у Малій Азії. Батьки його Феофан і Нонна були із шляхетського роду і вельми заможні, що не заважало їм бути благочестивими християнами, милосердними до бідних і ревними до Бога

Священномученик Авів, єпископ Некреський, – один із тринадцяти святих сирійських (каппадокійських) отців, засновників грузинського чернецтва, які прийшли до Грузії у VI столітті. На прохання грузинського царя Парсмана VI (542–557) та католикоса Євлавія (552–560) прийняв сан єпископа та кафедру Некреську

Преподобний Нектарій трудився в Києво-Печерському монастирі в XII столітті.

За беззаперечний послух старшій братії та старанність у працях святий Нектарій іменувався слухняним. Після багатьох праць і подвигів помер у мирі та був похований у Ближніх (Антонієвих) печерах.

Блаженний Іван Ліствичник пише в книзі своїй про преподобного Акакія так: Великий Іван Савваїт розповів мені подію істинну і гідну розповіді.

Був один старець, дуже лінивий і за характером злий; кажу, не засуджуючи його, але щоб показати терпіння святого, і ось що розповім вам

Святий мученик Філумен жив у царювання царя правління Авреліана, в Лікаонії, займаючись продажем жита в Галатії, у місті Анкірі.

Святий Філумен був звинувачений перед правителем області Феліксом, перед яким він і сповідав себе християнином, за що був повішений, струганий і потім кинутий у вогонь, звідки благодаттю Божою вийшов неушкодженим. Після цього йому вбили в голову, руки і ноги цвяхи і волочили його 33 км, від чого святий, знемігши, віддав дух свій Богу

Святий мученик Парамон і з ним 370 мучеників постраждали за віру в Христа у 250 році за правління імператора Декії (249–251).

Правитель східних областей Аквіан ув'язнив у в'язниці 370 християн, змушуючи їх зректися Христа і принести жертву ідолам