Святі мученики Закхей, диякон Гадаринський, і Алфей, читець Кесарійський, постраждали за часів правління імператора Діоклітіана (284–305).

Під час найжорстокіших переслідувань на християн серед багатьох інших був схоплений диякон Гадаринської церкви святий Закхей, який відкрито сповідав свою віру і під тортурами не зрікся Христа

Святий мученик Роман був дияконом храму Кесарії Палестинської. Під час одного з гонінь на християн він переселився до Антіохії, де зміцнював християн у вірі своїм прикладом та гарячою проповіддю.

Коли правитель Антіохії Аскліпіад задумав зруйнувати християнський храм, святий Роман закликав віруючих відстояти свою святиню

Святий мученик Платон, брат святого мученика Антіоха лікаря (пам'ять 29 липня), народився в місті Анкірі в Галатії у благочестивій родині.

Ще юнаком він залишив будинок і ходив містами, натхненно проповідуючи Слово Боже язичникам, дивуючи слухачів переконливістю та красою своїх промов, глибоким знанням еллінської вченості

Мученик Гоброн, у Святому Хрещенні Михайло, і з ним 133 воїни – грузинські мученики Х століття. Мученик Михайло, що походив із знатного княжого роду, з юних років відрізнявся хоробрістю і безстрашністю, за що і був прозваний Гоброн (що означає арабською мовою "мужній, хоробрий").

У 914 році арабський воєначальник Абдул-Касім, спустошивши Вірменію, захопив Тбілісі і обложив фортецю Квелі, яку захищали святий Гоброн і його воїни. Після 28-денної облоги, віроломно порушивши укладене перемир'я, араби увірвалися в фортецю і захопили її стійких захисників на чолі з Гоброном

Святий преподобний Лазар іконописець жив у Константинополі. Він був пресвітером, вів суворе подвижницьке життя і писав святі ікони.

За часу правління  імператора-іконоборця Феофіла (829–842) його схопили і після важких тортур кинули до в'язниці.

Від неминучої страти святого врятувала втручання імператриця Феодора

Святитель Григорій народився в м. Неокесарії (північ Малої Азії). В юності він навчався в Олександрії у знаменитого вчителя, пресвітера Орігена. Повернувшись до Неокесарії, Григорій пішов у пустелю, де в пості та молитві здобував високу духовну досконалість і дари прозорливості та пророцтва.

Єпископ Федим із каппадокійського міста Амасії, дізнавшись про святого Григорія вирішив поставити його єпископом у Неокесарії

Святий апостол і євангелист Матфей, іменований також Левієм (Мк.2,14; Лк.5,27), обійшов із благовістям Сирію, Мідію, Персію, Парфію, закінчивши свої проповідницькі праці мученицьким спочинком в Ефіопії. Країна ця була населена племенами канібалів із грубими звичаями та віруваннями. Святий апостол Матфей своєю проповіддю тут навернув кількох ідолопоклонників до віри в Христа, заснував Церкву і збудував храм у місті Мирмени і поставив у ній єпископом свого супутника на ім'я Платон

Апостол i євангелист Матфей був апостолом із дванадцяти. До навернення до Христа Матфей служив митарем, збирачем податку для Риму. Почувши голос Ісуса Христа: «Йди за Мною» (Мф. 9.9), він залишив свою посаду і пішов за Спасителем. Сприйнявши благодатні дари Духа Святого, апостол Матфей спочатку проповідував у Палестині. Перед переходом на проповідь у далекі країни на прохання юдеїв, що залишалися в Єрусалимі, апостол написав Євангеліє. У порядковості книг Нового Завіту Євангеліє від Матфея стоїть першим. Написане  Євангеліє єврейською мовою. Промови і дії Спасителя Матфей викладає відповідно трьом сторонам служіння Христа: як Пророка і Законодавця, Царя над світом невидимим і видимим і Першосвященика, який приносить жертву за гріхи всіх людей

До великого сонму угодників і чудотворців землі Української належить і великий старець преподобний Паїсій Величковський. Ім’я цього святого назавжди залишиться в історії нашої Церкви, оскільки з його особою тісно пов’язане відродження монастирського життя і старчества в останній чверті ХVIII століття. Відновлення і засвоєння того аскетичного та містичного досвіду який був у часи Древньої Русі і мав свій початок від стародавнього чернецтва Східної Церкви

Святі мученики Елпідій, Маркел та Євстохій постраждали за правління імператора Юліана Відступника (361–363).

Святий Елпідій був важливим сановником при імператорському дворі. Як християнина, його разом зі святими Маркелом та Євстохієм віддали на царський суд. Мученики перенесли багато жахливих тортур і померли, кинуті у вогонь