Святителя Павла, архієпископа Константинопольського, було обрано на патріаршу кафедру після смерті патріарха Олександра († 340), коли знову спалахнула аріанська єресь.

На Соборі, який обирав нового Константинопольського патріарха, було багато аріан. Вони повставали проти обрання святителя Павла, але православних членів Собору виявилася більшість.

Святителя Григорiй з юності присвятив себе служінню Богові. Будучи обраний на Олександрійську кафедру, став взірцем пастиря.

З'явився до Константинополя і викрив імператора-іконоборця Лева V (813–820) у брехні, за що був посаджений у в'язницю. Його били воловими жилами і морили голодом, але святитель Григорій усе терпів зі словами, що радий прийняти за Христа ще більші муки. Імператор відправив його на заслання, де через 3 роки святитель помер.

Святий апостол Патрів згадується в Посланні до Римлян: "Цілуйте Асинкріта, Флегонта, Єрма, Патрова, Єрмію і братію, що з ними" (Рим.16:14).

"Не на те дивися тут, - пише св. Іван Златоуст, - що апостол перерахував їх, не приписавши їм ніякої особливої похвали, але на те, що хоча вони були набагато нижчі за інших, проте удостоїлися його привітання. Краще ж сказати, що чимала похвала, що називає їх братами, і інших із нею святих".

Багате і знатне подружжя Клітофон і Левкіпія жило в місті Емесі Фінікійському, довгий час було бездітним. Багато золота віддали подружжя язичницьким жерцям, але залишалося безплідним.

Містом Емес у III столітті керував поставлений римськими кесарями сирієць Секунд. Він був нещадний і ревний гонитель християн і для їхнього залякування наказав виставити на вулицях витончені знаряддя тортур. Достатньо було найменшої підозри у приналежності до «секти галілеян» (так язичники іменували християн), щоб людина була схоплена і віддана на муки. Незважаючи на це, багато християн добровільно віддавали себе в руки катів, бажаючи постраждати за Христа.

Деякий час трудився на острові Конівці разом з преподобним Яковом. Потім у 1396 році, на річці Омучі у Псковській єпархії, недалеко від міста Порхова, святі заснували пустель на честь Успіння Пресвятої Богородиці, де після багатьох трудів і подвигів преподобний Феофіл мирно помер 29 грудня близько 1412 року

Про преподобних Марка гробокопача, Феофіла Плаксивого та Івана (XI - XII) розповідає Києво-Печерський Патерик. Два брати - іноки, преподобні Феофіл та Іван, так любили один одного, що просили преподобного Марка приготувати їм одну могилу

Про преподобних Марка гробокопача, Феофіла Плаксивого та Івана (XI - XII) розповідає Києво-Печерський Патерик. Два брати - іноки, преподобні Феофіл та Іван, так любили один одного, що просили преподобного Марка приготувати їм одну могилу

Преподобний Фадей Сповідник, учень Феодора Студита, захисник іконошанування, постраждав за царювання Лева V (813 - 820). За часів панування іконоборців він був приведений на суд. Єретики, знущаючись над Фадеєм, поклали на землю ікону Спасителя і, силою накинувшись на святого, змусили його наступити на неї

Преподобний Маркелл, ігумен обителі “Невсипущих”, був родом з міста Апамеї в Сирії. Він рано втратив своїх батьків-християн. Освіту здобув спочатку в Антіохії, потім в Ефесі. Весь маєток, який дістався йому від батьків, він роздав убогим, порвавши зв'язок зі світом

14000 немовлят було вбито царем Іродом у Вифлеємі. Коли прийшов час здійснення найбільшої події – Втілення Сина Божого і Народження Його від Пресвятої Діви Марії, східні волхви побачили на небі нову зірку, яка вказувала на народження Царя Юдейського