Преподобний Микита Сповідник під час царювання імператриці Ірини (797 - 802) та її сина Костянтина був при їхньому дворі. Відмовившись від всіх звань і почестей, Микита вирішив постригтися в ченці, але, на прохання імператора, він не віддалився до пустелі, а залишився в столичному монастирі

Святий мученик Веніамін диякон навернув у християнство безліч персів-язичників і за ревність до євангельської проповіді постраждав в Персії в V столітті.

Преподобний Веніамін Печерський жив в XIV столітті і до прийняття чернецтва "був купцем великим". Одного разу під час Богослужіння святому Веніаміну глибоко в серце запали слова Спасителя: «Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною

Святий мученик Флорентій був уродженцем міста Солуні. Дбаючи про славу Божу, він безбоязно викривав темряву ідолослужіння і багатьох приводив до світла істинного богопізнання, вчив вірі в Христа і виконання волі Божої. За це язичники піддали його жорстоким мукам, а потім спалили

Святі мученики Карпо, єпископ Фіатирський, диякон Папіла, Агафодор і Агафоника, сестра Папили, постраждали в часи гоніння на християн імператора Декія у III столітті. Правителю області, де жили святі, стало відомо, що Карпо і Папіла не беруть участь в язичницьких святах

Святий апостол Фома був родом з галилейского міста Пансади і займався риболовлею. Почувши благовістя Ісуса Христа, він все залишив і пішов за Ним. Апостол Фома входить в число Дванадцяти святих апостолів, 12 учнів Спасителя

Святий пресвітер і чудотворець Філофей жив в Х столітті в селі Мравино (або Муравьйове), яке лежало в Віфінії, в Малій Азії. Він був одружений, мав дітей. Філофей прийняв сан священства і з того часу присвятив себе подвигам молитви, посту і справах благодійності. За святе життя преподобний Філофей отримав від Бога дар чудотворення

Святитель Йосиф, єпископ Алавердский, – один з тринадцяти святих сирійських (каппадокійських) отців, засновників грузинського чернецтва (7/20 травня). Він, як "цвіт жаданої невинності", з ранніх років обрав чернечий жереб

У 415 році мощі святих були чудесним чином знайдені і урочисто перенесені до Єрусалиму архієпископом Іваном разом з єпископами Елевферієм Севастийским і Елевферієм Єрихонським. З того часу від мощей почали відбуватися зцілення.

Святий мученик Порфирій постраждав за царювання Юліана Відступника (361 - 363). Порфирій був актором і в день народження імператора виконував роль в театрі, згідно з якою повинен був глумитися над таїнством святого Хрещення