Преподобний Іоасаф Каменський, Вологодський чудотворець, в миру іменувався князем Андрієм. Батьки його – князь Димитрій Васильович Заозерський Меньшой (нащадок святого благовірного князя Феодора Ростиславовича, Смоленського і Ярославського) і княгиня Марія були відомі своїм високим благочестям, яке успадкував майбутній подвижник. У двадцятирічному віці князь Андрій прийняв постриг у Кубенському Спасо-Кам'яному монастирі з ім'ям Іоасаф, в честь святого Іоасафа, царевича Індійського (пам'ять 19 листопада). Інок Іоасаф здобув собі популярність повним послухом, постом, ретельністю до молитви і любов'ю до книг. Братія монастиря дивувалася благій лагідності і розумній простоті юного подвижника.

Преподобний Павло Послушний (XIII - XIV), подвижник Дальніх печер у Києві. Після прийняття чернечого образу у Печерському монастирі преподобний покірливо проходив найважчі послухи, на які його посилав настоятель. Він ніколи не бував бездіяльним, і навіть коли він не ніс послуху, він молов зерно на жорні, виснажуючи своє тіло цією тяжкою працею і зберігаючи невпинну внутрішню молитву. Пам'ять його Церква вшановує 23 вересня, у один день з тезоіменитим святителем Павлом, єпископом Нікейським (IX).

Преподобний Павло Послушний (XIII - XIV), подвижник Дальніх печер у Києві. Після прийняття чернечого образу у Печерському монастирі преподобний покірливо проходив найважчі послухи, на які його посилав настоятель. Він ніколи не бував бездіяльним, і навіть коли він не ніс послуху, він молов зерно на жорні, виснажуючи своє тіло цією тяжкою працею і зберігаючи невпинну внутрішню молитву. Пам'ять його Церква вшановує 23 вересня, у один день з тезоіменитим святителем Павлом, єпископом Нікейським (IX).

Святителі Петро і Павло були єпископами у Нікеї. Святий Петро захищав православну віру проти іконоборців за царя Лева Ісаврянина (813 - 820) і зазнав за це страждання. Він помер не раніше 823 року. Відомі чотири листи святого Феодора Студита до святителя Петра, написані в 816 - 823 роках.

Про житіє Павла, єпископа Нікейського, відомостей не збереглося. У перший раз його ім'я зустрічається у так званому "Петровому" грецькому Пролозі XI століття.

Благовірна цариця Пульхерія, дочка грецького імператора Аркадія (395 - 408), була співправительницею і наставницею свого брата Феодосія Молодшого (408 - 450). Отримавши різнобічну освіту, вона відрізнялася мудрістю і благочестям, була твердою послідовницею православного віровчення. Її турботою було споруджено храм Пресвятої Богородиці у Влахернах, а також інші церкви і монастирі. При її сприянні було скликано в 431 році в місті Ефесі III Вселенський Собор проти Несторія.

Святий апостол Климент був єпископом у Сардиці (в давнину багате місто Лідії у Малій Азії). Його ім'я згадує святий апостол Павло у Посланні до Филип'ян (4, 3). Звертаючись до якогось "щирого свого співробітника", він просить його: "Так, благаю й тебе, товаришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Євангелію помагали мені та Климентові й іншим моїм співробітникам, яких імення записані в Книзі Життя."

Святий апостол Климент був єпископом у Сардиці (в давнину багате місто Лідії у Малій Азії). Його ім'я згадує святий апостол Павло у Посланні до Филип'ян (4, 3). Звертаючись до якогось "щирого свого співробітника", він просить його: "Так, благаю й тебе, товаришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Євангелію помагали мені та Климентові й іншим моїм співробітникам, яких імення записані в Книзі Життя."

Святий апостол Климент був єпископом у Сардиці (в давнину багате місто Лідії у Малій Азії). Його ім'я згадує святий апостол Павло у Посланні до Филип'ян (4, 3). Звертаючись до якогось "щирого свого співробітника", він просить його: "Так, благаю й тебе, товаришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Євангелію помагали мені та Климентові й іншим моїм співробітникам, яких імення записані в Книзі Життя."

Святий апостол Лука (або Лукій) з числа 70-ти був єпископом в Лаодикії Сирської (колись головному місті Фригії). Святий апостол Павло згадує його ім'я в Посланні до Римлян (16, 21) серед інших християн, яких він вітає.

Святий апостол Лука (або Лукій) з числа 70-ти був єпископом в Лаодикії Сирської (колись головному місті Фригії). Святий апостол Павло згадує його ім'я в Посланні до Римлян (16, 21) серед інших християн, яких він вітає.