Родом з м. Тотьма. Благочестиві батьки виховали його в строгих християнських правилах і любові до Бога, Якому від юності він і присвятив себе. Влітку 1428 року разом з рибалками Герман прибув на поморський берег і оселився при каплиці на річці Виги. Там він зустрівся з преподобним Саватієм, ченцем Валаамського монастиря, і разом з ним переселився на пустельний Соловецький острів. Там вони побудували келію, де здійснювали рятівний подвиг пустинножительства. У суворому стриманні преподобні Герман і Саватій провели близько шести років, після чого преподобний Саватій відійшов до Господа (+ 1435, пам'ять 27 вересня / 10 жовтня). Однак незабаром Господь привів до Германа іншого пустельника – юного відлюдника Зосиму ((1478 р.; пам'ять 17/30 квітня).

У часі царювання римського імператора Клавдія (41-54) в Рим з Антіохії прийшов святий апостол Петро і висвятив Антиохийця Аполлінарія, який прийшов з ним, в єпископа Равеннійского. Прийшовши в Равенну як мандрівник, святий Аполлінарій попросив притулку у місцевого жителя, воїна Іринея, і в бесіді з ним відкрив, хто він і з якою метою прийшов. У Іринея був сліпий син, якого святий Аполлінарій, звернувшись з молитвою до Господа, зцілив. Воїн Іриней і його сімейство першими в Равенні увірували в Христа. Святитель залишився жити в будинку Іринея і проповідував про Христа всім, що бажали слухати його слово. Одним з чудових зцілень, здійснених святим Аполлінарієм, було зцілення невиліковно хворої дружини равеннійського трибуна – Теклі. Після того, як по молитві святого вона встала з ліжка абсолютно здоровою, увірувала у Христа не тільки вона, але й сам трибун.

Святі мученики Трофим Феофіл і з ними тринадцять святих мучеників постраждали під час гоніння на християн при імператорі Діоклетіані (284-305). Приведені на суд, вони мужньо сповідали себе християнами і відмовилися принести жертву ідолам. Після жорстоких катувань святих мучеників з перебитими гомілками кинули у вогонь. Укріплені Господом, вони вийшли з вогню абсолютно неушкодженими, і ще більш прославляли Христа. Тоді, втративши надію зломити волю святих сповідників, мучителі обезголовили їх.

Свята мучениця Юлія народилася в Карфагені в християнській сім'ї. Дівчинкою вона потрапила в полон до персів. Її відвезли в Сирію і продали в рабство. Виконуючи християнські заповіді, свята Юлія вірно служила своєму панові, зберігала себе в чистоті, дотримувалася пости і багато молилася Богу. Ніякі умовляння господаря-язичника не могли схилити її до ідолопоклонства.

Святі мученики Павло, Алевтина і Хионія походили з Єгипту. Під час гоніння на християн імператора Максиміна (305-313) вони були приведені в Кесарію Палестинську. Без найменшого страху перед правителем вони сповідали себе послідовниками Христа. В 308 році сестри Алевтина і Хионія після безжальних катувань були спалені, а Павло обезголовлений.

Святий мученик Антиох, уродженець Севастії Каппадокійської, рідний брат святого мученика Платона (пам'ять 18 листопада/1 грудня), був лікарем. Язичники дізналися, що він християнин; викликали на суд і піддали жорстоким тортурам. Кинутий у киплячу воду святий залишився неушкодженим, відданий на поталу диким звірам – не постраждав від них, звірі мирно лягали біля його ніг. За молитвами мученика відбувалися багато чудес і розсипалися на порох ідольські статуї. Язичники обезголовили святого мученика Антиоха. Бачачи безвинні страждання святого, воїн Киріак, який брав участь у страті, навернувся до Христа, при всіх сповідав свою віру і також був обезголовлений (IV). Мучеників поховали поруч.

Священномученик Афиноген і десять його учнів постраждали за Христа під час гонінь на християн в місті Севастії. Правитель Філомарх влаштував велике свято на честь язичницьких богів і наказав Севастійським громадянам принести жертву ідолам. Але жителі Севастії, у більшості християни, відмовилися брати участь в нечестивому святі і приносити жертви ідолам. Воїнам наказано було бити народ, і багато християн прийняли тоді мученицькі вінці.

Праведні отроки Яків та Іван Менюзькі були братами по плоті, дітьми благочестивого подружжя Ісидора і Варвари. Яків в трирічному віці, а Іван – у п'ятирічному були вбиті злочинцями. Між 1682 - 1689 роками знайдені їх нетлінні мощі і покладені під спудом в Троїцькій церкви села Менюж, на річці Менюзі, в Новгородській єпархії, на місці колись тут існуючого Троїцького монастиря.

Преподобний Антоній Димський народився в Hовгоpоді близько 1157 року. В Хутинському монастирі він прийняв постриг і в тій же обителі, після кончини преподобного Ваpлаама в 1192 році, став ігуменом. Через деякий час він таємно пішов з монастиря й оселився на березі Димного (або Димського) озера, неподалік від міста Тихвин, преподобний прирік себе на важкі подвиги. Для більшого виснаження своєї плоті він постійно носив на голові залізний капелюх. Поступово навколо нього зібралася братія. З загальної згоди і випросивши благословення архієпископа Hовгоpодского Ісаї вони поставили церкву в ім'я Антонія Великого з боковим вівтарем Покрови Богоматері. Преподобний Антоній прожив в монастирі до кінця життя і преставився 24 червня/7 липня 1224 року.

Святі мученики сім братів - Орентій, Фарнакій, Єрос, Фірмос, Фірмін, Киріак і Лонгин були римськими воїнами. У царювання Максиміана (284 - 305) на греків напали скіфи. На поєдинок зі скіфським вождем Марофом, що відрізнявся незвичайною тілесною силою, наказано було вийти святому Орентію, теж сильному і хороброму воїну. Орентій був християнином, так само як і шестеро його братів, які теж служили в імператорських військах. Закликаючи на допомогу Господа, святий Орентій переміг Марофа і таким чином зупинив навалу скіфів. Імператор захотів принести за цю перемогу жертву язичницьким божествам і запросив взяти участь і переможця – святого Орентія. Святий відмовився, оголосивши себе християнином і сказав, що переміг ворога силою Істинного Бога Господа Ісуса Христа. Ні обіцянки почестей і багатств, ні погрози не змогли схилити святого до зречення від Христа. Жорстокий і невдячний імператор наказав заслати святого і шістьох його братів святих Фарнакія, Єроса, Фірмоса, Фірміна, Киріака і Лонгина на Кавказ. Під час шляху всі сім братів померли.