Перед своєю блаженною кончиною в 1378 році митрополит Олексій, святитель Київський і Московський, заповідав покласти тіло його в Чудовому монастирі в Кремлі і вказав місце поховання за вівтарем храму, не бажаючи, за смиренням своїм, бути похованим у храмі. Але благочестивий великий князь Димитрій Донський (1363 - 1389), глибоко поважав великого Святителя, наказав покласти тіло митрополита Олексія в церкві, поблизу вівтаря.

Перед своєю блаженною кончиною в 1378 році митрополит Олексій, святитель Київський і Московський, заповідав покласти тіло його в Чудовому монастирі в Кремлі і вказав місце поховання за вівтарем храму, не бажаючи, за смиренням своїм, бути похованим у храмі. Але благочестивий великий князь Димитрій Донський (1363 - 1389), глибоко поважав великого Святителя, наказав покласти тіло митрополита Олексія в церкві, поблизу вівтаря.

Перед своєю блаженною кончиною в 1378 році митрополит Олексій, святитель Київський і Московський, заповідав покласти тіло його в Чудовому монастирі в Кремлі і вказав місце поховання за вівтарем храму, не бажаючи, за смиренням своїм, бути похованим у храмі. Але благочестивий великий князь Димитрій Донський (1363 - 1389), глибоко поважав великого Святителя, наказав покласти тіло митрополита Олексія в церкві, поблизу вівтаря. 20 травня/2 червня 1431 року склепіння храму, в якому спочивав Святитель, обрушилося від старості. Під час побудови нового храму були знайдені нетлінні мощі святителя Олексія. Собором руських святителів було встановлено святкування митрополиту Олексію в день його кончини 12/25 лютого і в день обрітення мощей 20 травня/2 червня. У 1485 році мощі Святителя були перенесені в храм, присвячений його імені. Нині вони покояться в Патріаршому Богоявленському соборі в Москві.

Святитель Олексій, митрополит Київський і всієї Руси, чудотворець (у миру Єльовферій) народився в 1292 році (за іншими даними, 1304) в Москві в сім'ї боярина Феодора Бяконта, вихідця з Чернігівського князівства. Господь рано відкрив майбутньому святителеві його високе призначення. На дванадцятому році життя Єльовферій розкинув мережі для лову птахів, непомітно для самого себе задрімав і раптом виразно почув голос: "Олексію! Чому марно трудишся? Ти ловитимеш людей".

Святий Леонтій, Патріарх Єрусалимський, за свідченням святого Григорія Палами, був Патріархом в 1223 - 1261 роках. Житіє його детально описано Феодором, ченцем Константинопольським. Це житіє було переведено зі скороченням з грецької на слов’янську мову. Вдруге і більш повно воно було переведено преподобним Никодимом Святогорцем, який вказує кончину Патріарха в 1175 році.

Святий мученик Максим постраждав при імператорі Декіі (249 - 251). Максим був мирянином і займався торгівлею. Він був благочестивим християнином, багатьох язичників приводив до віри в Христа Спасителя і переконував прийняти хрещення. Одного разу, коли язичники зібралися для принесення своїм богам людської жертви, святий Максим обурився і, не виносячи такого видовища, кинувся до них, голосно викриваючи їх безбожність і оману, називаючи ідолів бездушними створіннями людей. Розлючені язичники побили мученика камінням.

Преподобний Серапіон жив у V столітті в Єгипті, названий Синдонітом, бо мав лише грубий льняний одяг, званий ллянною сорочкою. З самої юності преподобний жив, як птах небесний, не маючи пристанища, і по кілька днів не їв, не маючи на що купити хліба. Жебракові, який тремтів від холоду, він віддав свою лляну сорочку, залишившись напівголим. Один грецький філософ, бажаючи перевірити некористолюбство преподобного, одного разу дав преподобному золоту монету і став спостерігати за ним. Святий пішов до хлібного торговця, взяв у нього один хліб, віддав торговцю золоту монету і пішов, не надаючи значення вартості монети.

Преподобний Серапіон жив у V столітті в Єгипті, названий Синдонітом, бо мав лише грубий льняний одяг, званий ллянною сорочкою. З самої юності преподобний жив, як птах небесний, не маючи пристанища, і по кілька днів не їв, не маючи на що купити хліба. Жебракові, який тремтів від холоду, він віддав свою лляну сорочку, залишившись напівголим. Один грецький філософ, бажаючи перевірити некористолюбство преподобного, одного разу дав преподобному золоту монету і став спостерігати за ним. Святий пішов до хлібного торговця, взяв у нього один хліб, віддав торговцю золоту монету і пішов, не надаючи значення вартості монети. Святий Серапіон особливим шляхом багатьох приводив на шлях спасіння.

Перший Вселенський Собор відбувся у 325 р. у місті Нікеї за імператора Костянтина Великого. Цей Собор було скликано проти лжевчення олександрійського священика Арія, який відкидав Божество і предвічне народження другого Лиця Св. Тройці, Сина Божого, від Бога Отця, і вчив, що Син Божий є тільки вище творіння. У Соборі брало участь 318 єпископів, серед яких були: св. Миколай Чудотворець, Яків, єпископ Низибійський, Спиридон Тримифунтський, св. Афанасій Великий, який був у той час ще в сані диякона, та ін.

Перший Вселенський Собор відбувся у 325 р. у місті Нікеї за імператора Костянтина Великого. Цей Собор було скликано проти лжевчення олександрійського священика Арія, який відкидав Божество і предвічне народження другого Лиця Св. Тройці, Сина Божого, від Бога Отця, і вчив, що Син Божий є тільки вище творіння. У Соборі брало участь 318 єпископів, серед яких були: св. Миколай Чудотворець, Яків, єпископ Низибійський, Спиридон Тримифунтський, св. Афанасій Великий, який був у той час ще в сані диякона, та ін.