|
|
|
Преподобний Сильвестр Печерський, в Ближніх печерах (XII)
|
|
Преподобний Сильвестр Печерський, подвизався він у XII столітті. Єдине, що дійшло до нас з відомостей про преподобного повідомляє про нього, що він був ігуменом Михайлівського Видубицького монастиря в Києві і що він продовжив працю літописця преподобного Нестора (бл. 1114; пам'ять 27 жовтня / 9 листопада і 28 вересня/11 жовтня) та написав дев'ять житій святих угодників Печерських. У службі отцям Печерським, які спочивають у Ближніх печерах, преподобний Сильвестр називається блаженним і володіючим «чудовим даром проганяти бісівські напади» (9-а пісня канону). Преподобний Сильвестр похований в Ближніх печерах, пам'ять його святкується також 28 вересня/11 жовтня і в 2-гу неділю Великого посту.
Прочитати повністю...
|
|
|
Священномученик Феоген, єпископ Парийський (близько 320)
|
|
Священномученик Феоген був єпископом малоазійського міста Парія на початку IV століття. Під час царювання імператора Лікінія (307 - 324), співправителя Костянтина Великого, трибун Залікінтій примушував його залишити священний сан, відректися від Христа і вступити на військову службу. Після рішучої відмови святитель Феоген був нещадно побитий палицями і кинутий до в'язниці, де відмовився приймати їжу. Тоді його засудили до втоплення в морі. Перед стратою святий просив дати йому час на молитву, під час якої його осяяло надзвичайний світ. Корабельники і деякі з воїнів, яким було доручено втопити святого, уражені світлом, звернулися до Христа, але інші воїни поспішили кинути святого в море. Святитель Феоген сприйняв мученицьку кончину близько 320 року. Згодом тіло його було взято християнами з води і поховано біля міської стіни. На місці цьому стали відбуватися численні зцілення.
Прочитати повністю...
|
|
|
Преподобний Серафим, Саровський Чудотворець (1833)
|
Преподобний Серафим Саровський, в миру Прохор, народився 19 липня 1759 року в місті Курську в благочестивій сім'ї. Все його життя відмічене знаменнями милості Божої. Коли в дитинстві мати взяла його з собою на будівництво храму і він впав з дзвіниці, Господь зберіг його неушкодженим. Під час хвороби дитини Божа Матір у видінні обіцяла матері зцілити його. Незабаром поблизу їх будинку з хресним ходом несли Курську Корінну ікону «Знамення» Пресвятої Богородиці, мати винесла хворого, він приклався до ікони і після цього швидко видужав.
Прочитати повністю...
|
|
|
Преподобний Серафим, Саровський Чудотворець (1833)
|
Преподобний Серафим Саровський, в миру Прохор, народився 19 липня 1759 року в місті Курську в благочестивій сім'ї. Все його життя відмічене знаменнями милості Божої. Коли в дитинстві мати взяла його з собою на будівництво храму і він впав з дзвіниці, Господь зберіг його неушкодженим. Під час хвороби дитини Божа Матір у видінні обіцяла матері зцілити його. Незабаром поблизу їх будинку з хресним ходом несли Курську Корінну ікону «Знамення» Пресвятої Богородиці, мати винесла хворого, він приклався до ікони і після цього швидко видужав. У сімнадцять років юнак вже твердо вирішив залишити мирське життя, і мати благословила його на чернечий подвиг своїм мідним хрестом, з яким преподобний не розлучався до кінця свого земного життя.
Прочитати повністю...
|
|
|
Преподобний Серафим, Саровський Чудотворець (1833)
|
Преподобний Серафим Саровський, великий подвижник Руської Церкви, народився 19 липня 1754 року. Батьки преподобного, Ісидор і Агафія Мошніни були жителями Курська. Ісидор був купцем і брав підряди на будівництво, а в кінці життя почав будівництво собору в Курську, але помер до завершення робіт. Молодший син Прохор залишився під опікою матері, що виховала в синові глибоку віру.
Після смерті чоловіка Агафія Мошніна, що продовжувала будівництво собору, взяла одного разу з собою Прохора, який, спіткнувшись, упав з дзвіниці вниз. Господь зберіг життя майбутнього світильника Церкви: перелякана мати, спустившись вниз, знайшла сина неушкодженим.
Прочитати повністю...
|
|
|
Преподобний Миколай, чернець (IX)
|
Преподобний Миколай чернець був воєначальником при візантійському царю Никифорі I (802 - 811). Він був посланий на війну з болгарами. Напередодні битви він піддався спокусі від однієї жінки, але мужньо чинив їй опір. У кровопролитній битві загинули всі соратники преподобного, а Миколай залишився живий. Йому було відкрито у видінні, що життя йому дароване за те, що він поборов спокусу. Після цього блаженний Миколай залишив світ, пішов у монастир, прийняв схиму і став невпинно молитися за воїнів, полеглих в боях. Своїми великими подвигами він так догодив Господу, що був удостоєний дару прозорливості.
Прочитати повністю...
|
|
|
Преподобний Ілля Муромець, Печерський, в Ближніх печерах (близько 1188)
|
Народився в містечку Муромі, ніс чернечий подвиг у Києво-Печерській обителі і упокоївся близько 1188 року. Преподобний Ілля спочиває у молитовному стані, склавши пальці правої руки так, як прийнято і тепер в Православній Церкві - три перших пальців разом, а два наступні притиснувши до долодоні. В часі боротьби з старообрядницьким розколом (кінець ХVII-ХIХ ст.) цей факт з життя святого постав вагомим доказом на користь триперсного складання. Дехто з істориків припускає, що преподобний Ілля та казковий персонаж Ілля Муромець - одна й та сама постать.
Прочитати повністю...
|
|
|
Святитель Воніфатій Милостивий, єпископ Ферентійський (IV)
|
Святитель Воніфатій Милостивий, єпископ Ферентійський, з дитинства вирізнявся безсрібністю і вбогістю. Коли він бачив на вулиці бідну людину, то знімав свій одяг і віддавав незаможному, що викликало жаль своєї матері-вдови. Одного разу він роздав всі запаси хліба на рік, але Господь створив чудо за його молитвами, і житниця знову наповнилася зерном.
Святий Воніфатій став єпископом міста Ферентини, що на північ від Риму. І при високому положенні він був далі таким самим безкорисливим і милостивим до людей, мудро керував своєю паствою, навчаючи її віддавати останнє ближнім.
Прочитати повністю...
|
|
|
Преподобний Ілля Муромець, Печерський, в Ближніх печерах (близько 1188)
|
Преподобний Ілля Муромець, Печерський, на прізвисько Чобіток, був уродженцем міста Мурома, і народний переказ ототожнив його із знаменитим богатирем Іллею Муромцем, про якого співалися руські билини.
Про преподобного Іллю відомо, що він помер, склавши персти правої руки для молитви так, як прийнято і тепер у Православній Церкві - три перші пальці разом, а два останніх пригнувши до долоні. У період боротьби зі старообрядницьким розколом (кінець ХVII-ХIХ ст.) цей факт з житія святого служив сильним доказом на користь трьохперсного складання.
Прочитати повністю...
|
|
|
|
|
| Перша | Попередня | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | Наступна | Остання |
|
|
|
