|
|
|
Святий апостол Яків, брат Господній по тілу (близко 63)
|
Апостол Павло в посланні до Галатів пише, що разом з апостолом Петром шанувалися стовпами Церкви і апостоли Яків та Іван. Святий Яків був сином Йосифа Обручника від його першої дружини і тому в Євангелії називається братом Господнім. Згідно з переказом, Господь Ісус Христос з'явився йому після Свого воскресіння і поставив його єпископом Єрусалимської Церкви. Таким чином, на частку апостола Якова випала особлива діяльність: він не подорожував з проповіддю по різних країнах, як інші апостоли, а вчив і священнодіяв в Єрусалимі, що має настільки важливе значення для християнського світу. Як глава Єрусалимської Церкви, він головував на Апостольському соборі в Єрусалимі в 51 році. Голос його тут фактично був вирішальним, і пропозиція, зроблена ним, стала резолюцією Апостольського собору (Дії, 15 розділ). Ця обставина має важливе значення, зважаючи на домагання католиків прославити апостола Петра на ступінь глави Церкви для того, щоб потім затвердити це верховенство за Римським папою.
Прочитати повністю...
|
|
|
Дмитріївська поминальна субота
|
Дмитріївська поминальна субота
У святому письмі Господь говорить: «Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова? Бог не є Бог мертвих, але живих» (Мф. 22, 32). Цим засвідчується, що для Бога усі - і живі, і померлі - реально існують і Він про всіх пам'ятає. Навіть найменша добра справа, зроблена людиною за життя, є цінною в очах Божих.
Подібно до Господа, пам'ятаємо і ми про наших рідних, близьких, знайомих, котрі залишили цей світ. Ми молимося за них і кожного разу під час цієї молитви співаємо «Вічна пам'ять». Це означає, що ми маємо щире бажання, аби пам'ять про добрі справи померлих, про їх богоугодне життя, завжди була в наших серцях. Щоб те добро, яке вони не встигли зробити, продовжили робити ми - живі.
У святому письмі Господь говорить: «Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова? Бог не є Бог мертвих, але живих» (Мф. 22, 32). Цим засвідчується, що для Бога усі - і живі, і померлі - реально існують і Він про всіх пам'ятає. Навіть найменша добра справа, зроблена людиною за життя, є цінною в очах Божих.
Подібно до Господа, пам'ятаємо і ми про наших рідних, близьких, знайомих, котрі залишили цей світ. Ми молимося за них і кожного разу під час цієї молитви співаємо «Вічна пам'ять». Це означає, що ми маємо щире бажання, аби пам'ять про добрі справи померлих, про їх богоугодне життя, завжди була в наших серцях. Щоб те добро, яке вони не встигли зробити, продовжили робити ми - живі.
Прочитати повністю...
|
|
|
Святитель Афанасій I, Патріарх Константинопольський (1311)
|
Святитель Афанасій I, Патріарх Константинопольський (1289-1293; 1303-1311), в миру Олексій, був родом з Адріанополя. Ще в юності, досягнувши успіху в пізнанні мудрості Христової, він залишив оселю і пішов у Салоніки, де в одному з монастирів прийняв постриг з ім'ям Акакій. Звідти він скоро пішов на Святу Гору Афон і вступив до братства Єсфигменської обителі, де три роки служив трапезарем. У працях і подвигах він здобував дар сліз, а своїми чеснотами здобув загальну пошану братії. Боячись похвал, смиренний Акакій пішов з Афона спочатку до святинь Єрусалиму, а потім на Патрійську гору, де тривалий час трудився в самоті. Звідти подвижник перейшов на Авксентієву, а потім на Галантійську гору до монастиря блаженного Лазаря, де прийняв великий ангельський образ з ім'ям Афанасій, отримав священний сан і став Екклесіархом. Тут святий удостоївся Божественного одкровення: від розп'яття він чув голос Господній, що закликав його до пастирського служіння. Через 10 років, бажаючи ще більше зміцнити свій дух в мовчанні і молитві, святий Афанасій знову оселився на Афонській горі.
Прочитати повністю...
|
|
|
Преподобні Арефа, Сисой і Феофіл, затворники Печерські (ХII-ХIII)
|
Преподобні Арефа, Сисой і Феофіл, затворники Печерські (ХII-ХIII), подвигом добрим трудились в Києво-Печерському монастирі і поховані в Ближніх печерах.
Преподобний Арефа був родом з Полоцька. Проживаючи в монастирі, він зберігав у своїй келії багато багатства. Одного разу злодії обікрали його. Шкодуючи про втрачене майно, преподобний Арефа став нарікати на Господа, за що був вражений тяжкою хворобою. Будучи присмерті, він бачив, як прийшли до нього Ангели й демони і почали сперечатися між собою. Біси заявляли, що за скупість і нарікання на Бога він повинен бути відданий їм, Ангели ж, звернувшись до нього, мовили: "Нещасна людино, якщо б ти дякував Богові за вкрадене майно, це зараховано було б тобі в милостиню". Після видіння преподобний Арефа був повернутий до життя. Останні свої дні він провів у затворі, в сокрушенні і каятті про гріхи, відрікшись від усього земного. Помер святий Арефа не пізніше 1190 року. Преподобний Сисой, самітник, в загальній службі преподобним Антонієвих печер називається "просіявшим в пості". Преподобний Феофіл в цій же службі іменується як "в чудесах витончений".
Прочитати повністю...
|
|
|
Преподобні Арефа, Сисой і Феофіл, затворники Печерські (ХII-ХIII)
|
Преподобні Арефа, Сисой і Феофіл, затворники Печерські (ХII-ХIII), подвигом добрим трудились в Києво-Печерському монастирі і поховані в Ближніх печерах.
Преподобний Арефа був родом з Полоцька. Проживаючи в монастирі, він зберігав у своїй келії багато багатства. Одного разу злодії обікрали його. Шкодуючи про втрачене майно, преподобний Арефа став нарікати на Господа, за що був вражений тяжкою хворобою. Будучи присмерті, він бачив, як прийшли до нього Ангели й демони і почали сперечатися між собою. Біси заявляли, що за скупість і нарікання на Бога він повинен бути відданий їм, Ангели ж, звернувшись до нього, мовили: "Нещасна людино, якщо б ти дякував Богові за вкрадене майно, це зараховано було б тобі в милостиню". Після видіння преподобний Арефа був повернутий до життя. Останні свої дні він провів у затворі, в сокрушенні і каятті про гріхи, відрікшись від усього земного. Помер святий Арефа не пізніше 1190 року. Преподобний Сисой, самітник, в загальній службі преподобним Антонієвих печер називається "просіявшим в пості". Преподобний Феофіл в цій же службі іменується як "в чудесах витончений".
Прочитати повністю...
|
|
|
Преподобні Арефа, Сисой і Феофіл, затворники Печерські (ХII-ХIII)
|
Преподобні Арефа, Сисой і Феофіл, затворники Печерські (ХII-ХIII), подвигом добрим трудились в Києво-Печерському монастирі і поховані в Ближніх печерах.
Преподобний Арефа був родом з Полоцька. Проживаючи в монастирі, він зберігав у своїй келії багато багатства. Одного разу злодії обікрали його. Шкодуючи про втрачене майно, преподобний Арефа став нарікати на Господа, за що був вражений тяжкою хворобою. Будучи присмерті, він бачив, як прийшли до нього Ангели й демони і почали сперечатися між собою. Біси заявляли, що за скупість і нарікання на Бога він повинен бути відданий їм, Ангели ж, звернувшись до нього, мовили: "Нещасна людино, якщо б ти дякував Богові за вкрадене майно, це зараховано було б тобі в милостиню". Після видіння преподобний Арефа був повернутий до життя. Останні свої дні він провів у затворі, в сокрушенні і каятті про гріхи, відрікшись від усього земного. Помер святий Арефа не пізніше 1190 року. Преподобний Сисой, самітник, в загальній службі преподобним Антонієвих печер називається "просіявшим в пості". Преподобний Феофіл в цій же службі іменується як "в чудесах витончений".
Прочитати повністю...
|
|
|
Преподобні Арефа (близько 1195), Сисой (ХII-ХIII) і Феофіл (ХII-ХIII), затворники Печерські
|
Преподобні Арефа, Сисой і Феофіл, затворники Печерські (ХII-ХIII), подвигом добрим трудились в Києво-Печерському монастирі і поховані в Ближніх печерах.
Преподобний Арефа був родом з Полоцька. Проживаючи в монастирі, він зберігав у своїй келії багато багатства. Одного разу злодії обікрали його. Шкодуючи про втрачене майно, преподобний Арефа став нарікати на Господа, за що був вражений тяжкою хворобою. Будучи присмерті, він бачив, як прийшли до нього Ангели й демони і почали сперечатися між собою. Біси заявляли, що за скупість і нарікання на Бога він повинен бути відданий їм, Ангели ж, звернувшись до нього, мовили: "Нещасна людино, якщо б ти дякував Богові за вкрадене майно, це зараховано було б тобі в милостиню". Після видіння преподобний Арефа був повернутий до життя. Останні свої дні він провів у затворі, в сокрушенні і каятті про гріхи, відрікшись від усього земного. Помер святий Арефа не пізніше 1190 року. Преподобний Сисой, самітник, в загальній службі преподобним Антонієвих печер називається "просіявшим в пості". Преподобний Феофіл в цій же службі іменується як "в чудесах витончений".
Прочитати повністю...
|
|
|
Свята мучениця Синклитикія і дві її дочки (VI)
|
|
Свята мучениця Синклитикія і дві її дочки (VI) постраждали від Аравійського царя Дунаана. Свята Синклитикія походила зі знатної родини. Овдовівши ще в молодості, вона присвятила себе християнському вихованню дочок і сама вела життя цнотливе і добродійне. Замисливши знищити християн в своїй країні, юдей Дунаан розпочав гоніння. Викликавши святу Синклитикію з дочками до себе, Дунаан намагався переконати її залишити "божевілля" і обіцяв за це взяти в свиту своєї дружини. "Як не боїшся ти, царю, злословити Того, Хто дав тобі царську корону і життя?" - Відповідала свята мучениця.
Дунаан наказав водити мученицю Синклитикію та її дочок по місту як злочинниць. Жінки, бачачи наругу над святою, плакали, а вона говорила їм, що ця "ганьба" для неї дорожча всякої земної почесті.
Прочитати повністю...
|
|
|
Блаженний Єлезвой, цар Ефіопський (близько 553-555)
|
Блаженний Єлезвой, цар Ефіопський, жив у той час, коли Аравією керував гонитель християн юдей Дунаан. Благочестивому Єлезвою було не байдуже бачити, як знищують віруючих у Христа, і оголосив Дунаану війну. Але похід його був невдалий. Бажаючи дізнатися причину поразки, Єлезвой, за вказівкою згори, звернувся до якогось затворника, і той відкрив цареві, що він вчинив неправедно, вирішивши помститися Дунаану, бо Бог говорить: "Мені помста належить, Я відплачу!" (Євр. 10, 30). Затворник порадив блаженному Єлезвою присвятити Богові останні дні життя, щоб уникнути гніву Божого за самовільну помсту і перемогти Дунаана. Святий Єлезвой дав обітницю Господеві і, вирушивши з військом на ворога, переміг його, захопив у полон і стратив. Після перемоги святий залишив царство, зачинився в монастирській келії і 15 років провів у суворій стриманості і подвижництві († бл. 553-555).
Прочитати повністю...
|
|
|
Мученик Арефа і з ним 4299 мучеників (523)
|
Мученик Арефа і з ним 4299 мучеників постраждали за Господа Ісуса Христа в VI столітті. Арефа був правителем міста Неграна в Гравії, жителі якого були християнами. Аравійський (або Омиритський) цар, юдей Дунаан, вирішивши знищити християнство в країні, видав указ про вбивство всіх послідовників Христа. Жителі Неграна залишилися вірні Господу, і Дунаан прийшов з великим військом розорити місто. Біля стін Неграна царські глашатаї сповістили, що Дунаан залишить у живих тільки тих, хто відречеться від Розп'ятого Галилеянина і Хреста Його, який є "знамення прокляття". Не зумівши захопити християнське місто силою, Дунаан пішов на обман, поклявшись, що не буде примушувати християн переходити в юдейство, а лише обкладе Неграну даниною. Жителі міста не послухалися ради святого Арефи і, повіривши Дунаану, відкрили ворота.
Прочитати повністю...
|
|
|
|
|
| Перша | Попередня | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | Наступна | Остання |
|
|
|
