Слюсар Тудишкін живе погано: грошей немає, дружина і дочка пиляють, здоров'я теж немає. Але горілки, хоча б чекушечку, завжди роздобути може – на те він і сантехнік. Одного разу Тудишкін випив, не закусивши, і в серцях промовив: «Господи, допоможи!» - І з'явився в його малогабаритці непоказний чоловічок. «Кликав Бога? Ось я і прийшов!». Взяв Бог сантехніка до себе в помічники, і стало все якось доладно і щасливо складатися в родині бідолахи. Однак слідом за Богом з'являється і чорт. Провокує чорт Тудишкіна на всякі капості і дарує на подяку все, що дружина і дочка випрошують, і навіть з лишком. От і бігає нещасний Тудишкін між Богом і чортом, поглядаючи з ненавистю на буркотливу дружину і ненаситну дочку.

Історія святого Джузеппе Москаті – неаполітанського лікаря і найбільшого гуманіста. Москаті все своє життя декларував, що головна сила – любов. Він стверджував, що навіть просте співчуття зцілить хворого швидше, ніж байдуже виконання лікарем своїх обов'язків, і переконував у цьому своїх учнів. Джузеппе Москаті вмів любити і прощати ... Пропоную ще один фільм, який значно порушив моє серце. Хоча цей фільм, схоже, не знімався християнами, але ефект від нього значний. Нехай навіть там не вимовляється ім'я Христа, але абсолютно очевидно, що це Сам Христос живе і діє через Джузеппе Москаті (1880-1927), сповненого любов’ю, співчуттям і милосердям до самих знедолених.

За сюжетом, "Спас під березами" - старовинний московський храм, побудований кілька століть назад і до середини ХХ-го прийшов у повний занепад. Але в один прекрасний день в храмі з'явився отець Георгій, який вирішив будь-що-будь відновити святиню. На зібрані скромні кошти провели ремонтні роботи та закупили ікони. Незабаром в храмі склався причт, з'явилися півчі, і до церкви потягнулися люди. Дванадцять серій – дванадцять різних історій, героями яких стають священнослужителі або парафіяни. Ці історії – глави роману, який пише Федір Іванович Валаєв, в минулому – член Союзу письменників, а нині – нічний сторож "Спаса під березами".

Фільм розповідає історію Святого Петра, засновника Християнської Церкви і найвірнішого послідовника Ісуса. Під час трагічних наслідків, які призвели до вироку і смерті Христа, Петро не чинить опір і відрікається від нього 3 рази. Однак у послідовника є дуже важливе завдання, яке перемагає його власні слабкості: зберігати єдність спільності і будувати, духовно і фізично, Християнську Церкву. Сила приходить до нього в момент Воскресіння Христа, через 3 дні після Його Розп'яття. Так починається довгий і важкий шлях Петра – потім названого Святим – для розповсюдження скрізь сили християнського послання свого Вчителя Ісуса Христа.