Святий Степан походив із євреїв, які жили за кордоном, тобто поза Святою Землею. Таких євреї називалися елліністами, оскільки в них відчувався вплив грецької культури, яка домінувала в Римській імперії. Після сходження Святого Духа на апостолів Церква стала швидко зростати, і виникла потреба піклуватися про сиріт, вдів і бідних взагалі, які прийняли Хрещення. Апостоли запропонували християнам виділити сімох гідних чоловіків для опіки нужденних. Посвятивши цих сімох людей у диякони (що означає помічники, служителі), апостоли зробили їх своїми найближчими помічниками. Серед дияконів виділявся своєю міцною вірою та даром слова молодий Степан, званий архидияконом, тобто першим дияконом. Незабаром диякони, крім допомоги бідним, почали брати найближчу участь у молитвах та богослужіннях